Проїзд в метрополітені завжди пов’язаний з небезпекою; тим не менш, жителі всіх мегаполісів світу кожного дня спускаються в підземку. Однак крім виникнення непередбачених ситуацій, можливих падінь і раптових психологічних проблем, шкоди здоров’ю можуть завдати, здавалося б, звичні дії, що здійснюються в метро. Наприклад, підйом на ескалаторі іноді провокує серйозні проблеми в організмі, пише Жіночий Світ.
При судинних захворюваннях
Деякі станції столичного метрополітену розташовані під землею дуже глибоко і тому підйомні механізми у них мають велику протяжність. Саме на таких ділянках підземки чергові найчастіше відзначають падіння пасажирів на ескалаторах, але пов’язані вони аж ніяк не з неуважністю, а з судинними проблемами.
Коли людина спускається або піднімається на поверхню землі, над нею змінюється стовп атмосферного тиску, і чим глибше залягання станції метро, тим більша різниця вимірювальних цифр. Люди, які не скаржаться на своє здоров’я, а також постійні пасажири метро, звичні до подібної щоденної зміни тиску, рідко відзначають дискомфорт під час підйому на довгому ескалаторі. Але хворі, які страждають гіпотензією або вегето-судинною дистонією, а також гості столиці, які не звикли до різкої зміни тиску, в такі моменти відчувають, як мінімум, запаморочення.
Під час руху підйомного механізму вестибулярний апарат пасажира, який нерухомо стоїть, починає подавати неправильні сигнали про його розташування, і в цей момент ще відбувається падіння тиску. Щоб це компенсувати, організм провокує збільшення частоти ударів серця, це тягне за собою прискорення кровообігу. У такі моменти людина чує шум у вухах і починає відчувати страх через збільшене серцебиття, може виникнути задишка. При цьому судини в організмі звужуються і більшій частині крові не вдається потрапити в мозок. Ділянки вестибулярного апарату не отримують достатнього живлення і відбувається збій орієнтації в просторі. Вона проявляється запамороченням і навіть короткочасною втратою свідомості. Ось тільки падіння на ескалаторі зазвичай супроводжується травмами і панікою серед інших пасажирів,
Людям, які страждають від зниженого тиску, слід під час поїздок на метро запастися нашатирним спиртом і використовувати його при перших симптомах прояву судинних проблем.
Під час грипу та ГРВІ
Сходинки у ескалатора метрополітену вище, ніж аналогічні механізми, розташовані в торговому центрі або біля сходів в під’їзді. Інженери давно розрахували, що для зручності пішого спуску і підйому висота сходинок повинна дорівнювати вісімнадцяти сантиметрам, а глибина – приблизно сорока п’яти і це співвідношення є ідеальним для людини, яка йде вгору.
Ескалатор в підземці спроектований без урахування самостійного пересування пасажирів, тому висота його ступенів – близько двадцяти п’яти, а глибина – майже п’ятдесят сантиметрів. До того ж стрічка, що рухається, піднімається під крутим кутом, і крокувати по ній вгору людині вкрай незручно. Але, економлячи час, пасажири все одно здійснюють піші підйоми по ескалатору і якщо здоров’я дозволяє, то нічого поганого в цьому немає. Однак для літньої людини і для людей зі слабким імунітетом такі фізичні навантаження можуть бути небезпечні для здоров’я. З віком у багатьох відбуваються порушення роботи опорно-рухового апарату, тому пенсіонер, який самостійно піднімається по ескалатору – велика рідкість. Люди молодого і середнього віку, які змушують себе робити подібні навантаження, в момент початку гострого респіраторного, а ще гірше – вірусного захворювання ризикують отримати серйозні ускладнення. Нерідко під впливом щоденного тиску на колінні, тазостегнові і п’ятково-кубовидні суглоби, при застуді або зараженні вірусною інфекцією в них теж починають розвиватися запальні процеси. Але така хвороба швидко не відступає і часто артрити, навіть у молодих людей, які перенесли «нежить на ногах», стають млявими проблемами і набувають хронічної форми.
Підніматися по ескалатору підземки пішки лікарі рекомендують тільки абсолютно здоровим людям незалежно від статі і віку. І якщо початок запального процесу купірувати відповідними препаратами, то можна уникнути будь-яких ускладнень, навіть щодня відвідуючи метро.
