На розвиток метаболічного синдрому впливають генетична схильність, вік, раціон, спосіб життя, рухова активність. Якщо в родині у когось є схильність накопичувати жир в області талії, то потрібно вжити серйозних заходів для запобігання ризику розвитку метаболічного синдрому, пише Жіночий Світ.
Масовою проблемою населення Земної кулі сьогодні виступає метаболічний синдром, який передбачає порушення обмінних процесів, наявність надмірної ваги (як правило), відкладення надлишків жиру або акумуляцію води в підшкірній клітковині. Сюди ж відносять порушення обміну в кістках, а саме: кальцію, фосфору, інакше – розвиток остеопорозу. Нерідко метаболічний синдром служить передвісником діабету 2-го ступеня, недуг серця і судин і цілого ряду інших захворювань.
Тривожні ознаки, які демонструє організм
Як вже було сказано, метаболічний синдром йде рука об руку з позитивною динамікою ожиріння.
Зазначений синдром проявляється наступним чином:
- збільшення ваги і відкладення надлишкового жиру, переважно в зоні живота,
- підвищення показника артеріального тиску (вище, ніж 135/85 мм рт. ст.),
- збільшення показника жирів (ліпідів) в крові (рівень тригліцеридів в крові натще від 150 мг / дл і вище),
- порушення обміну цукру (рівень цукру в крові натще від 100 мг / дл),
- низькі показники «хорошого» холестерину (холестерин високої щільності) в крові і підвищення показників «поганого».
У разі, якщо відзначаються навіть три з вище перерахованих ознак, то є небезпека наявності метаболічного синдрому і, як наслідок, ймовірності прогресу діабету і захворювань серцево-судинної системи.
Другорядні симптоми метаболічного синдрому: підвищені апетит, спрага, деяка стомлюваність, задишка.
Хто в групі ризику
На розвиток даного синдрому впливають генетична схильність, вік, раціон харчування, спосіб життя, рухова активність. Простіше кажучи, якщо в родині у когось є схильність акумулювати жир в зоні талії, то є сенс вжити серйозних заходів для запобігання ризику.
Пацієнти, що демонструють схильність до акумуляції жиру в зоні живота, мають генетично високу ймовірність прогресу метаболічного синдрому. Жирові відкладення в цій галузі відносяться в значній мірі не до підшкірного типу жиру, а до абдомінального (або вісцерального), який є у внутрішніх органах і представляє безпосередню загрозу для здоров’я.
Чому? Він може генерувати гормональну активність в даній зоні, яка провокує біохімічні реакції, що тягнуть за собою збій в обміні речовин. Одночасно знижується чутливість організму до інсуліну, підвищується секреція «поганого» холестерину. Холестеринові бляшки акумулюються в артеріях і призводять до порушення кровообігу, підвищення показника артеріального тиску і серцеві недуги.
Як запобігти прогресуванню метаболічного синдрому
В першу чергу необхідно переглянути свій стиль життя на користь здорового харчування і систематичних фізичних навантажень.
Не доцільно категорично переходити на їжу рослинного походження, так як остання не забезпечує необхідними мінералами, вітамінами, амінокислотами. У раціоні повинні бути присутніми джерела протеїну, але без вмісту шкідливих жирів. Сюди можна віднести курячі та індичі грудки, морську рибу, знежирені кисломолочні продукти, яєчні білки. Протеїн в раціоні забезпечить тривале відчуття ситості. А перейшовши на рослинний раціон, є ризик набрати вагу ще більше через дефіцит необхідних речовин, а саме – білка, що надходить з м’ясом.
Пацієнтам із зазначеним синдромом, який відмовився від м’ясних продуктів, доцільно вводити в меню яйця, кисломолочні продукти, рибу, сир, крупи. Тепер поговоримо про зниження показника «поганого» холестерину в крові, який безпосередньо пов’язаний з акумуляцією жиру. Це є наслідком неписьменної харчової обробки продуктів, а саме – смаження на рослинній олії; кардинальне обмеження холестерину з продуктами харчування. В такому випадку печінка починає сама виробляти «поганий» холестерин. В організмі холестерин – предтеча секреції статевих гормонів (естрогену, прогестерону) і гормонів знеболювання. Тому, людина сама доводить власний організм до страждань.
Тепер з приводу солодощів. Не забороняється з’їсти на свято шматочок торта, але не варто тримати подібні продукти вдома постійно. Якщо хочеться солоденького, то можна з’їсти ложку меду.
Є сенс ввести в раціон яблучний оцет: він багатий калієм, йодом, іншими мінералами, незамінними в обмінних механізмах.
Як вживати яблучний оцет?
Розвести 1-2 ч. ложки в склянці води, додати 1 ч. ложку меду і пити вранці і ввечері. Яблучний оцет приймають курсом по 14 днів, далі потрібно зробити паузу на тиждень.
При метаболічному синдромі можна приймати фітопрепарати. Їх слід підбирати індивідуально, з урахуванням наявних недуг.
Вживання рідини.
Рекомендується пити воду малими порціями (100-120 мл) в інтервалах між їжею. Обсяг води на добу в середньому: 1,5-2 л взимку і до 3 л – влітку. Враховується також вода в чаях, компотах, супах.
Чай краще пити чорний, а каву – з медом, цукром, з дрібкою кориці, кардамону і т.д.
Жорсткі дієти провокують акумуляцію жиру
Якщо ви прагнете скинути вагу, не зовсім вдалим варіантом будуть суворі дієти, які дають короткостроковий ефект, а завершуються набором ще більш значної ваги.
Є сенс вранці організувати корисний сніданок, який забезпечить калоріями на тривалий період. Наприклад, каша з пшеничних, перлових, вівсяних та інших круп (150 г), можна з відвареним яйцем (каші 100 г). Підійдуть макаронні вироби твердих сортів або риба, запечена з овочами. Свіжі салати краще вживати в другій половині дня. Перекусити бутербродом можна не раніше, ніж через 2 години після трапези.
Не варто вкладатися в ліжко з відчуттям голоду, а за 2 години до відходу до сну можна з’їсти тушковані овочі, салат, кисломолочні продукти, плов.
Головне правило: їжа вживати часто і малими порціями, по 100-150 г, не частіше ніж кожні 2 години.
Інтенсивний рух – ворог ожиріння
Необхідно присвячувати фізичній активності 60 хвилин щодня. Підійде ходьба швидким кроком, плавання, катання на велосипеді. Якщо ви працюєте в офісі, влаштовуйте 5-10-хвилинні розминки.
Правильне харчування в тандемі з раціональної фізичною активністю – запорука вашого успіху. Але отримати небажані накопичення внутрішніх жирів можливо, проконсультувавшись з ендокринологом або дієтологом.
