Спекотного літнього дня, відпочиваючи на пляжі або прогулюючись вулицями міста, ви, безсумнівно, звертали увагу на те, що ноги багатьох людей вкриваються вузлуватими венами, які випирають. Це – варикозна хвороба, відома ще з часів Давнього Єгипту. Згадку про неї можна знайти і в “Старому завіті”, і у візантійських авторів. Хворобу намагалися лікувати, найчастіше безуспішно, видатні лікарі стародавності – Гіппократ, Авіценна, Гален.
В даний час цю недугу визначають спеціальною назвою – хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок, маючи на увазі тим самим, що основною причиною хвороби є порушення відтоку венозної крові. Відносно рідкісні в минулому, сьогодні різні захворювання венозної системи нижніх кінцівок зустрічаються більш ніж у половини людей працездатного віку.
Відзначимо, що хвороби вен в чотири рази частіше вражають жінок. Про причини такої поширеної недуги і методи її лікування ми попросили розповісти кваліфікованих спеціалістів.
Що таке хронічна венозна недостатність
Зробимо короткий екскурс в анатомію і фізіологію. Відтік крові з нижніх кінцівок відбувається по венах: глибоких, розташованих в товщі м’язів, і підшкірних, що проходять в підшкірно-жировій клітковині. Глибока і поверхнева венозні системи ніг пов’язані між собою так званими сполучними венами. Принциповою особливістю будови вен нижніх кінцівок є клапани, які орієнтують потік крові строго у напрямку до серця. Крім цього, клапани в сполучних венах дозволяють перетікати крові з підшкірних вен в глибокі і перешкоджають її поверненню. Венозні клапани на ногах розподілені нерівномірно. Найбільше їх (20-30) на гомілках і дуже мало (2-3) – на стегні.
Існують деякі расові відмінності, що пояснюють, зокрема, причину того, що варикозна хвороба частіше вражає людей з білим кольором шкіри. Винні в цьому клапани. Справа в тому, що у представників негроїдної і монголоїдної рас їх кількість в кілька разів більша, ніж у європеоїдів.
Що ж змушує кров текти по венах вгору, до серця? Перш за все, це активні скорочення м’язів стопи, гомілки і стегна. При будь-якому русі скорочуються м’язи і видавлюють кров з вен та проштовхують її у напрямку до серця. Поверненню крові перешкоджають клапани. Допоміжне значення мають дія грудної клітини при чергуванні вдиху і видиху, енергія серцевого скорочення і деякі інші механізми.
Основна причина, яка веде до хронічної венозної недостатності, – порушення нормальної роботи клапанів вен. Струм крові стає хаотичним, і в венах, особливо підшкірних, тиск зростає настільки, що стінки судини не витримують і починають, як повітряна куля, розширюватися. Крім варикозного розширення з’являються і інші симптоми захворювання.
Зупинимося докладніше на основних причинах, що призводять до пошкодження клапанів вен. Як не дивно, найбільше значення має сила гравітації. Строго кажучи, хвороби вен – це свого роду плата людини за можливість прямоходіння. До ризику захворіти схильні люди, які тривалий час перебувають у вертикальному положенні (лікарі, продавці, перукарі та ін.). Оскільки величина тиску в венах ніг прямо пропорційна зросту, то високі люди більш схильні до хронічної венозної недостатності.
Іншою важливою причиною, що призводить до порушення роботи венозних клапанів, є підвищення внутрішньочеревного тиску. Це відбувається при підйомі важких предметів, при кашлі, чханні, при носінні тісного одягу і корсетів.
Відзначено прямий зв’язок захворювань вен зі змінами гормонального фону у жінок. Встановлено, що тривалий прийом гормональних протизаплідних засобів викликає хронічну венозну недостатність в 30% випадків. Іншою причиною найбільш частого розвитку хвороб вен у жінок є вагітність. Тут, крім гормонального фактора, грає роль тиск зростаючої матки на вени черевної порожнини, який поступово посилюється, що в свою чергу ускладнює відтік крові з ніг.
Згубний вплив на клапани надає венозний тромбоз, який практично повністю знищує клапани в ураженій вені. Мікротромби, які пошкоджують венозні клапани, можуть виникати в результаті побутових і спортивних травм.
Для того, щоб протистояти захворюванню, необхідно знати його прояви. Симптоми хронічної венозної недостатності різноманітні і залежать від стадії хвороби.
Першими ознаками хвороби є набрякання гомілки і стопи до кінця дня і відчуття тяжкості в ногах, що з’являється при тривалому перебуванні в положенні сидячи або стоячи. Ці симптоми зникають або значно зменшуються при ходьбі і після нічного відпочинку. Трохи пізніше можуть з’явитися розпираючий біль в литках, відчуття жару в ногах і нічні судоми в литкових м’язах.
Відбуваються і зовнішні зміни. На стегнах і гомілках з’являються дрібні синьо-червоні судинні “зірочки”, крізь шкіру просвічують вени діаметром до 2 мм, і, нарешті, найбільш характерний прояв захворювання – варикозні вени. Вони у вигляді химерних темно-синіх конгломератів, нагадують грона винограду, з’являються на гомілках і стегнах.
При подальшому прогресуванні хвороби шкіра гомілки стає сухою, чутливою до різних травм. Потім з’являються невеликі острівці темно-коричневого кольору, що поступово зливаються в єдиний “архіпелаг”. У його центрі формується ділянка шкіри, що нагадує стеарин, і слідом за цим відкривається трофічна виразка.
У запущених випадках, коли нога “прикрашена” варикозними венами, діагноз легко поставити на відстані. Завдання сучасної медицини – виявити хворобу на тій стадії, коли її можна вилікувати без операції або з використанням мінімального хірургічного втручання. Ось чому, чим раніше ви відвідаєте лікаря, тим кращими і надійнішими будуть результати лікування, яким займаються судинні хірурги, або флебологи (від грецького флебос – вена). У кожному великому регіональному центрі є спеціалізоване судинне, або флебологічне, відділення.
У спеціалізованих лікувально-діагностичних центрах для обстеження венозної системи ніг широко використовують різні ультразвукові методи. Під час такого дослідження лікар вивчає зображення судини, кровотік по ній і оцінює функцію клапанів вен. Сучасні діагностичні апарати дозволяють реконструювати тривимірне кольорове зображення судини, що значно підвищує вірогідність дослідження. Перевагою ультразвукової діагностики є висока інформативність, безболісність і повна безпека. Результати дослідження необмежений час можуть зберігатися в пам’яті комп’ютера або на відеоплівці. Не менш привабливим є те, що повне обстеження пацієнт може пройти амбулаторно, у зручний для себе час.
У деяких, найбільш важких випадках, коли лікар підозрює, що причиною хвороби став перенесений раніше тромбоз глибоких вен або вроджене порушення їх нормального розвитку, можуть бути рекомендовані додаткові обстеження. Зазвичай виконують рентгенологічне дослідження судин з введенням в них контрастної речовини. Це так звана флебографія.
Діагноз поставлений. Що далі?
У тих випадках, коли захворювання не призвело до незворотних змін в венах, пацієнтам може бути призначене консервативне лікування. Перш за все, це еластична компресія з використанням спеціальних бинтів або медичного компресійного трикотажу (гольфи, панчохи або колготки). Еластична компресія створює додатковий каркас для хворих вен і тим самим запобігає їх розтягненню. Крім цього вона прискорює струм венозної крові, оберігаючи від утворення тромбів.
Ще одним різновидом компресійного лікування є пневмомасаж. На хвору ногу надягають спеціальний панчіх. Компресор протягом 5-10 хвилин закачує повітря в камери панчохи, створюючи тиск до 120 мм ртутного стовпа, після чого повітря спускається. Такі цикли повторюються протягом 1,5-2 годин. В результаті пневмомасажу зникає набряк і поліпшується кровообіг в нозі. Після сеансу, для збереження його лікувального ефекту, на ногу необхідно накласти еластичний бинт або одягти компресійну панчоху. У домашніх умовах можна застосовувати портативні пневмомасажери.
Швидке прогресування хвороби може стати результатом надмірної ваги, що веде до перевантаження вен. Ось чому всім пацієнтам з високим ризиком або тим, у кого вже розвинулася хвороба, необхідно перейти на раціональне харчування. У щоденному раціоні має бути присутньою велика кількість сирих овочів і фруктів. Вони містять клітковину, з якої в організмі синтезуються фіброзні волокна, необхідні для зміцнення венозної стінки. Слід обмежити вживання жирних, гострих і солоних страв, так як бажання, яке вони провокують, призводить до прийому великої кількості рідини, і як наслідок цього – до перевантаження венозної системи. Важливим моментом дієти є профілактика запорів. Труднощі випорожнення кишечника призводять до постійного збільшення тиску в венах і посилюють венозну недостатність.
Особлива увага повинна бути приділена фізичній активності. Для венозної системи корисні рухливі види спорту (біг, велосипед, спортивна ходьба і ін.) і, особливо, плавання. Необхідно виключити ті види вправ, які ведуть до травми ніг.
Для зміцнення стінки вени і поліпшення функції клапанів лікар може призначити спеціальні лікарські препарати – венотоніки. Більшість з них виробляють з рослин, що містять речовини, які зміцнюють венозну стінку, так звані біофлавоноїди.
Вживаючи лікарські препарати, не чекайте дива. Лікувальний ефект настає через два-три місяці щоденного прийому і зберігається приблизно такий же час. Тобто при незапущеній хворобі вен прийом лікарських препаратів необхідний не рідше двох разів на рік. Для того, щоб знизити побічну дію ліків на шлунок і кишечник, приймайте їх після їжі.
Додатково до компресійного лікування і прийому ліків всередину можна використовувати різні мазі та гелі. Зазвичай в їх склад входить гепарин – речовина, що розріджує кров. Вміст гепарину може бути різним.
На жаль, мазі та гелі зазвичай не надають достатнього лікувального ефекту, тому їх поєднують з подібними за складом препаратами в таблетках.
Про гірудотерапію (лікування п’явками). Протягом століть п’явки широко використовували при лікуванні різних захворювань, перш за все серцево-судинної системи, успішно замінюючи відоме з глибокої давнини кровопускання. Лікувальний ефект п’явок заснований на тому, що вони після прокусування шкіри впорскують в судину спеціальну речовину – гірудин, який перешкоджає згортанню крові і дозволяє п’явці її висмоктувати. Зниження згортання крові при гірудотерапії раніше використовували для лікування тромбозів і тромбофлебітів. Однак слід попередити, що в даний час, у зв’язку з появою більш ефективних і безпечних ліків, роль гірудотерапії відійшла на задній план. Вірніше, при варикозної хвороби вона навіть небезпечна. На шкірі ніг після укусів п’явки залишаються рубці, а в деяких випадках відкриваються трофічні виразки.
Найефективніший метод лікування захворювання, який проявляється судинними “зірочками” і варикозним розширенням внутрішньошкірних вен, – широко поширене за кордоном ін’єкційне, лікування, якеі стрімко набирає популярність в нашій країні. У рекламних роликах і виданнях його ще називають “безопераційним” лікуванням або склеротерапією.
Цей метод заснований на тому, що після введення в вену деякі речовини, так звані склерозанти, як би пломбують хвору вену зсередини, в результаті чого вона “вимикається” з кровотоку і поступово зникає. Для виробництва ефективних і безпечних веносклерозуючих засобів потрібно складне фабричне обладнання та умови повного захисту від можливого бактеріального забруднення. Надійне “склеювання” вени відбувається в умовах її здавлювання за допомогою еластичного бинта або панчохи. Еластична компресія необхідна на строк від трьох днів до двох-трьох тижнів, в залежності від діаметру варикозної вени.
Врахуйте, що склеротерапія ефективна і безпечна лише при ураженні внутрішньошкірних і невеликих підшкірних вен. Якщо захворювання торкнулося глибоких і сполучних вен, то цей вид лікування в кращому випадку не допоможе, а в гіршому – призведе до важких ускладнень.
Незважаючи на згадану простоту, склеротерапія – делікатна процедура, що вимагає великого досвіду і майстерності. Тому не погоджуйтеся на лікування в сумнівних “медичних центрах”, а звертайтеся до спеціалізованих установ, де працюють лікарі, які мають сертифікат, що підтверджує їх спеціалізацію по лікуванню хвороб вен і склеротерапії.
Необхідно сказати декілька слів про лікування лазером. Лазерокоагуляція ефективна при лікуванні судинних зірочок, що з’являються на обличчі та тулубі. Що стосується ніг, то більш товста шкіра, високий кров’яний тиск під внутрішньошкірними венами і їх більший діаметр роблять лазерокоагуляцію малоефективною процедурою, яка іноді закінчується рецидивом захворювання. Використання ж установок високої потужності призводить до опіку шкіри і косметичного дефекту, який довго зберігається. Ось чому в світовій практиці фахівці не використовують в чистому вигляді лазерокоагуляцію судинних “зірочок” на ногах, а поєднують її з склеротерапією.
На сьогоднішній день не існує будь-якого препарату (таблеток, гелів, мазей та ін.), використання якого може призвести до зникнення судинної сітки на ногах. Може йтися про якісь тональні креми, що приховують косметичний дефект, але не більше того.
Якщо потрібна операція
У випадках, коли вичерпані можливості консервативного і склерозуючого лікування, виникає необхідність хірургічного втручання. Результат операції визначається видом захворювання і характером ураження венозної системи. Якщо уражені тільки підшкірні і сполучні вени, правильно виконана хірургічна операція в більшості випадків гарантує повне одужання. Зазвичай операція полягає у видаленні у той чи інший спосіб змінених варикозних вен. Для цього широко використовують спеціальну безшовну технологію, коли хворі вени витягують через точкові проколи шкіри. Під час операції видаляються тільки ті вени, по яких кров вже не може нормально текти.
Операція закінчується еластичним бинтуванням ноги. Через чотири-шість годин після хірургічного втручання пацієнт може самостійно ходити. Тривалість постійної еластичної компресії в післяопераційному періоді зазвичай становить півтора-два місяці. Протягом цього терміну пацієнту можуть бути призначені лікарські препарати і фізіотерапія, що прискорюють процес відновлення нормальної функції оперованої кінцівки.
Ще раз хочемо наголосити на необхідності своєчасної операції, яка може бути виконана в умовах так званого “хірургічного стаціонару одного дня”. Тобто хворого оперують в день госпіталізації, і в той же день пацієнт може покинути стаціонар. Подальше лікування проходить в амбулаторних умовах.
При наявності трофічних змін шкіри і відкритих виразок у сучасних хірургічних клініках операції на венах виконують за допомогою спеціальної ендоскопічної апаратури.
Тромбоз і тромбофлебіт
Існує думка, що хронічна венозна недостатність не надто небезпечне захворювання, що заподіює лише косметичні незручності. Це не так. Порушення венозного відтоку з ніг може спровокувати утворення тромбів як в підшкірних, так і в глибоких венах. Тромбоз глибоких вен проявляється різким набряком ноги. При цьому шкіра набуває синюватого відтінку, а будь-які рухи завдають болю. При тромбофлебіті (утворенні тромбів в поверхневих венах) з’являється хворобливе ущільнення і почервоніння.
Тромбози і тромбофлебіти надзвичайно підступні захворювання, так як тромб, що відірвався може викликати важке ускладнення – тромбоемболію легеневої артерії, яке часто закінчується смертю хворого.
При виявленні у себе подібних симптомів необхідно лягти в ліжко, надати нозі піднесене положення і негайно викликати лікаря. Запам’ятайте, що гострі тромбози і тромбофлебіти необхідно лікувати в умовах хірургічного стаціонару, так як в деяких випадках може знадобитися екстрена операція.
Підводячи підсумок, хотілося б ще раз підкреслити: хронічна венозна недостатність поширена настільки, що її вже зараховують до “хвороб цивілізації”. Захворювання вен загрожують кожному з нас, і тому найкращим способом вирішення можливих проблем є своєчасне звернення до лікаря.
Еластична компресія
Еластичні бинти, які використовуються для лікування хвороб вен, зазвичай мають 2,5-3 метра в довжину і 8-10 сантиметрів завширшки. Їх відмітною особливістю є розтягнення тільки по довжині, ширина бинта при цьому залишається незмінною. До складу якісних еластичних бинтів має входити не менше 50% натуральних волокон (бавовна, льон, креп).
Не забудьте попросити лікаря показати вам, як правильно бинтувати ногу. Цю процедуру необхідно робити щодня (вранці ногу бинтують, ввечері знімають бинт). Перед бинтуванням слід підняти ногу на 15-20 градусів і полежати так 10-15 хвилин. Потім біля основи пальців стопи накладають перший виток бинта, наступний виток повинен перекрити попередній на 2/3 і так далі.
Важливо, щоб бинт надійно закривав п’яту за типом “гамачка”. Рулон бинта необхідно розкручувати назовні в безпосередній близькості від шкірних покривів. Бинт повинен слідувати формі кінцівки, для чого тури бинта повинні йти в висхідному і низхідному напрямках поперемінно. З огляду на значну різницю діаметру нижньої, середньої і верхньої третини стегна, бинт накладають “вісімкою”. При правильно накладеній компресійній пов’язці кінчики пальців в спокої злегка синіють, а при початку руху відновлюють свій звичайний колір.
Еластичний бинт необхідно щодня прати в теплій воді з дитячим милом і сушити між двома махровими рушниками. Навіть при дбайливому догляді він витримує 10-15 прань, після чого втрачає свої лікувальні властивості і перетворюється на звичайну ганчірку.
За кордоном для компресійного лікування хронічної венозної недостатності широко застосовують спеціальний медичний трикотаж. Це різноманітні гольфи, панчохи і колготки. Медичний компресійний трикотаж можна розділити на дві великі групи – профілактичний та лікувальний. Від звичайних декоративних виробів профілактичний трикотаж відрізняє більш щільний матеріал і так званий розподілений тиск. Це означає, що на стопі панчіх створює більший тиск в порівнянні з гомілкою і стегном. Різниця тиску полегшує відтік венозної крові.
Носіння профілактичного трикотажу рекомендоване людям з високим ризиком розвитку венозної недостатності (високий зріст, великі навантаження на ноги, прийом гормональних препаратів, надмірна вага, несприятлива спадковість і т. д.). При цьому необхідно врахувати, що профілактичний трикотаж не робить лікувальної дії і не може компенсувати зміни в венах, які виникають при хворобі.
Відмітною ознакою профілактичного трикотажу є спеціальне маркування в денах (ДЕН – технічна характеристика, що відображає щільність тканини).
Лікувальний компресійний трикотаж виготовляють за спеціальною технологією. Він також забезпечує режим розподіленого тиску, але тільки значно більшого, ніж в профілактичних виробах. Основний тиск в лікувальному трикотажі доводиться на зону щиколоток і нижню третину гомілки, тобто на ті місця, де найбільш часто виникають трофічні порушення шкіри та відкриваються виразки. Для різних захворювань вен необхідний строго певний ступінь компресії. Тому весь лікувальний трикотаж розділений на чотири класи в залежності від величини тиску на рівні щиколоток:
- I – слабка ступінь компресії (20-30 мм рт.ст.);
- II – середня ступінь компресії (30-40 мм рт.ст.);
- III – сильна ступінь компресії (40-50 мм рт.ст.);
- IV – дуже сильна ступінь компресії (більше 50 мм рт.ст.).
Компресійний клас і рівень лікувального тиску в міліметрах ртутного стовпа повинні бути вказані на упаковці виробу. Трикотаж підбирається за індивідуальними мірками, кількість яких може коливатися від трьох до дев’яти. В даний час тільки шість фірм випускають медичний компресійний трикотаж, який відповідає сучасним вимогам. Відразу ж хочемо попередити, що лікувальні компресійні вироби не дешеві.
Деякі корисні поради, що дозволяють знизити ризик або зменшити прояви венозної недостатності:
- не сидіть закинувши ногу на ногу;
- при тривалому сидінні, наприклад за столом, ставте ноги на маленьку лавочку;
на період нічного або денного відпочинку підкладайте подушку під ноги так, щоб стопи і гомілки виявилися трохи вище рівня серця; - при вимушеному тривалому перебуванні в положенні “стоячи” переступайте з ноги на ногу, а при вимушеному тривалому сидінні (в поїзді, літаку чи автомобілі) притоптуйте стопами з фіксуванням п’ят до підлоги;
- не приймайте гарячих ванн, виключіть відвідування лазні і сауни;
- уникайте перегріву ніг і сонячних опіків;
- не носіть тісне взуття і обтягуючий одяг.
Матеріали носять ознайомчий характер. Пам’ятайте, самолікування небезпечне для життя, за консультацією з приводу застосування будь-яких лікарських препаратів і методів лікування звертайтеся до лікаря.
