Завдяки розвитку високотехнологічної медицини і старанням хірургів сьогодні все частіше вдається врятувати пацієнтів з інфарктами і інсультами. Але як запобігти виникненню в майбутньому повторних серцево-судинних катастроф?
Сьогодні захворювання серцево-судинної системи є дуже поширеними в світі. Проблема не тільки в нездоровому способі життя, який ведуть багато людей, але і в тому, що в нашій країні немає глобальної політики по боротьбі з хворобами серця і судин. Пацієнтів з такими діагнозами багато, а уваги профілактиці (як первинній, так і вторинній) приділяється мало.
Тільки в тандемі
Запобігати виникненню повторних хвороб серця і судин ще складніше, ніж лікувати первинні інфаркти і інсульти. І це завдання має лягти на плечі не тільки лікарів, а й самих пацієнтів. Справа фахівця – обстежити хворого і, виявивши найбільш вразливе місце в його організмі, розробити тактику боротьби з тим або іншим небезпечним фактором ризику. А пацієнт повинен серйозно поставитися до цих рекомендацій і зробити все можливе для їх виконання.
Небезпечні моменти
Ризик розвитку серцево-судинних захворювань безпосередньо залежить від наявності або відсутності факторів ризику. Чим їх більше, тим вищою є ймовірність виникнення хвороби. На одні небезпеки можна вплинути, на інші ні. Наприклад, не можна змінити стать, вік і спадкову схильність. Але на безліч інших моментів впливати можна і навіть потрібно. Впливаючи на керовані чинники ризику, цілком реально істотно знизити небезпеку виникнення захворювань.
Незважаючи на самопочуття
Спеціальні препарати, які лікарі призначають людям, які пережили серцево-судинні катастрофи, допомагають нейтралізувати ряд небезпечних механізмів, що запускають і підтримують патологічний процес в серці та судинах. Для зменшення і припинення росту атеросклеротичних бляшок в судинах потрібні статини. Для поліпшення згортання крові, запобігання склеювання тромбоцитів і появи тромбів – антиагреганти. Прийом цих препаратів повинен бути постійним, а не час від часу, по самопочуттю.
На жаль, на ділі багато пацієнтів, які мають серцево-судинні захворювання, п’ють таблетки лише тоді, коли у них болить серце. А при хорошому самопочутті про це забувають, міркуючи приблизно так: навіщо труїти себе «хімією», якщо поки і так все добре. Адже ефективності серцево-судинних препаратів (на відміну, наприклад, від знеболюючих) більшість пацієнтів не відчувають.
Статини і антиагреганти діють непомітно – і пацієнт змушений їх приймати, не відчуваючи користі від ліків, а тільки довіряючи лікарю. Велика робота лікаря – пояснити пацієнту, навіщо він щодня приймає медикаменти, і переконати його в тому, що самостійне припинення їх прийому є дуже небезпечним.
Ще одна часта помилка пацієнтів, які страждають хворобами серцево-судинної системи, – самовільне зменшення дози призначених ліків для нормалізації артеріального тиску. Добре, якщо лікарі знаходять аргументи, щоб переконати пацієнта продовжувати прийом ліків в призначеній дозі і пояснити роль прихильності до лікування.
Геть лінь
Проблема багатьох пацієнтів може полягати і в тому, що вони не хочуть брати на себе відповідальність за своє здоров’я, перекладаючи це завдання повністю на свого лікаря. Такі люди не бачать сенсу у зміні способу життя, розмірковуючи приблизно так: навіщо мені кидати курити, активніше рухатися, якщо я вже приймаю ліки?
Лікар повинен пояснити хворому, що всі ці фактори мають однакову силу, але впливають з різних сторін. І для перемоги над хворобою слід дружно вдарити по всіх фронтах. І тільки тоді можна бути впевненим, що хвороба не завдасть удару у відповідь.
