Порушення сну, такі як безсоння, синдром неспокійних ніг, порушення режиму сну-неспання та апное, протягом двох років після інсульту можуть збільшувати ризик повторного інсульту чи інфаркту, пише Жіночий світ
Дослідження, проведене професором Клаудіо Бассетті та його командою зі Швейцарії, було представлено на віртуальному конгресі Європейської академії неврології.
Науковці кажуть, що результати їхнього дослідження дозволяють припустити, що оцінка та покращення сну пацієнтів, що пережили інсульт, може покращити довгострокові прогнози щодо їхнього здоров’я.
У дослідженні взяли участь 438 осіб, яким було від 21 до 86 років. Середній вік учасників становив 65 років. Усі вони були госпіталізовані після гострого ішемічного інсульту або транзиторної ішемічної атаки (ТІА).
Наявність та вираженість порушень сну, таких як безсоння, синдром неспокійних ніг, екстремально довга або коротка тривалість сну, а також сонливість протягом дня, реєструвались у кожного з учасників через 1, 3, 12 та 24 місяці після інсульту.
Порушення дихання під час сну оцінювали протягом перших днів після інсульту або ТІА за допомогою респірографії. Також науковці фіксували утворення нових судин у мозку протягом двох років спостережень.
Вчені стверджують, що на безсоння скаржилось більше третини пацієнтів, у 8% встановлено діагноз синдром неспокійних ніг. 26% піддослідних страждало на порушення дихання під час сну, близько 15% повідомляли про незвичну тривалість сну з тенденцією до її збільшення після інсульту.
“Використовуючи інформацію, пов’язану зі сном, яку ми збирали протягом перших 3 місяців після інсульту, ми обчислили “індекс навантаження сну” для кожної людини, який відображав наявність та тяжкість порушень сну-неспання”, – сказав доктор Мартін Деккерс з університету Берна в Швейцарії, який презентував дослідження разом зі своїм колегою Сімоном Дассом. “Потім ми оцінили, чи може цей показник допомогти передбачити виникнення ще однієї серцево-судинної події”.
Отримані результати свідчать, що ті, хто пережив інсульт і мали протягом двох років після нього ще один інсульт або серцевий напад, мали вищий показник індексу навантаження сну порівняно з тими, у кого не сталось ні інфаркту, ні інсульту за два роки спостережень.
Хоча необхідні додаткові дослідження, які б вивчали користь від лікування порушень сну після інсульту, доктор Дасс зауважив, що необхідно більш систематично оцінювати порушення сну та враховувати цей фактор при лікуванні пацієнтів, що пережили інсульт.
