10 речей, які я перестала робити і здобула свободу

386

Озираючись на своє життя, я приходжу до розуміння, що моїм найгіршим ворогом було прагнення до досконалості. Я була вихована в умовах високих очікувань, і в школі я кожен день відчувала, що змагаюся з іншими і борюся за те, щоб стати кращою в своєму класі.

У віці десяти років я вірила, що я дурна – тільки тому, що мій мозок не міг зрозуміти фізику і математику. Я добре справлялася з літературою, малюванням та іноземними мовами, але це не вважалося чимось видатним в тій східно-європейській культурі, яка мене сформувала.

Набагато пізніше, ставши дорослою жінкою, я вважала, що недостатньо добре виглядаю, не дуже красива, не дуже розумна і не дуже успішна. Я відчувала, що не варта любові прекрасного чоловіка, що мої навички і талант не заслуговують гарної зарплати, і що я занадто мало собою уявляю, щоб подати заяву на привабливу вакансію.

Сьогодні моє життя виглядає зовсім інакше, і я ставлюся до свого оновлення з великою вдячністю і радістю. Я люблю себе такою, яка я є. Я щаслива в шлюбі. Я займаюся тим, для чого була народжена. Так як же відбулися такі зміни? Я згадую, як відчула себе розбитою після довгої наради на роботі і стала шукати спосіб позбутися від стресу і відчути себе краще. Коли я шукала на YouTube фільм «Таємниця», то випадково натрапила на інше відео, яке потрапило мені прямо в серце: фільм Луїзи Хей «Ви можете зцілити своє життя» ( “You Can Heal Your Life”). Сьогодні я знаю, що це сталося не випадково, учитель може навчити тільки того, хто готовий до навчання. Я була так захоплена і поглинена цим фільмом, що не могла відірватися. Слова Луїзи були справжньою магією, кожне окреме слово потрапляло мені прямо в серце. Я нарешті відчула свій будинок тим місцем, де я чудово себе відчуваю: «Я люблю і схвалюю себе такою, якою я є. Я є цілісною і повноцінною, життя любить мене ».

Протягом наступного року я виявила роботи інших «просвітлених» ентузіастів – Уейна Дайера, Байрон Кейті і Дона Мігеля Руїса – які втягнули мене в глибоке вивчення дорогоцінного впливу самооцінки. Це вчення допомогло мені позбутися від старих стереотипів мислення і обмежених культурних переконань, які не дуже добре впливали на мене. Після багатьох спроб і помилок, застосовуючи їх поради в своєму повсякденному житті, я придбала нове для мене відчуття свободи. Ось що я зробила:

1. Я припинила ганятися за досконалістю.

Я абсолютно красива і красиво недосконала, і це те, що дозволяє мені бути собою. Досконалість – це ілюзія, її не існує. Я перестала виснажувати себе гонитвою за досконалістю. Я навчилася приймати свої помилки як необхідність, яка супроводжує зростання і робить мене мудрішою. Якщо я терплю в чомусь невдачу, це не означає, що я невдаха, просто я зайнялася не своєю справою. Ми або виграємо, або вчимося. Але ми ніколи не програємо.

«З часом ви будете почувати себе все краще, це схоже на одужання хворого. Просто робіть все можливе при будь-яких обставинах, і ви уникнете самоосуду, самознищення і жалю». (Мігель Руїс)

2. Я перестала вважати за необхідне весь час що-небудь робити.

Я навчилася слухати своє тіло, і я більше не відчуваю провини за те, що нічого не роблю. Я знаю, що моєму тілу і моїй душі іноді потрібна підзарядка, і я не вважаю, що повинна комусь щось пояснювати. Дивлюся хороші фільми, слухаю спокійну музику, читаю улюблені книги, співаю, гуляю на природі – я роблю все, що змушує моє серце співати.

«Я людина для життя, а не для роботи. Не оцінюйте себе по тому, наскільки добре ви щось робите в своєму житті. Ви не те ж саме, що ваші справи. Не думайте, що якщо немає справ … то немає і вас». (Уейн Дайер)

3. Я перестала займатися самокритикою.

Я звертаю увагу на те, як розмовляю сама з собою. Я не обзиваю себе, я ставлюся до себе з гідністю і повагою. Я перестала говорити собі те, що я ніколи не сказала б хорошому другові. Я самодостатня і самоцінна. Я прийшла до розуміння того, що в житті ми отримуємо не те, чого хочемо. Ми отримуємо те, чого ми заслуговуємо, на нашу власну думку. Ось чому треба вірити в себе і ставитися до себе як до людини, гідної всього найкращого, що тільки може запропонувати життя.

«Ви критикували себе протягом багатьох років, і це не спрацювало. Спробуйте себе хвалити і подивіться, що станеться». (Луїза Хей)

4. Я перестала звинувачувати інших.

Тепер я розумію, що кожен раз, коли я когось в чомусь звинувачую, я виступаю в ролі жертви. Звинувачуючи інших за витрачений даремно час, викинуті на вітер гроші або несправедливість в любові, я завжди думаю про те, яким був мій внесок в те, що сталося. Ніхто не може заподіяти мені шкоди або засмутити мене без моєї свідомої (чи несвідомої) згоди. Замість цього я тепер беру на себе відповідальність за те, що я відчуваю, думаю і як я дію. Я відповідаю за свої вчинки, і я знаю, що моє майбутнє буде результатом мого сьогоднішнього вибору. Я – те, у що я вірю, і все те, чим я хочу бути.

«Всі звинувачення – це марна трата часу. Незалежно від того, наскільки винні сторонні, це не змінить вас. Ви можете успішно змусити когось відчути себе винуватим, але це не допоможе вам змінити в собі те, що робить вас нещасними». (Уейн Дайер).

5. Я перестала оцінювати інших.

Я знаю, що кожен йде своїм шляхом, і моє завдання полягає в тому, щоб зосередитися на власних цілях. Я також знаю, що кожен раз, коли я оцінюю інших людей, це є реакцією на те, що турбує мене в собі. Якщо я вважаю когось недолугим, це означає, що, можливо, я і сама така – в іншому випадку як би я змогла це розгледіти?

«Покладання провини на іншого або оцінка його дій позбавляє вас можливості змінити себе; прийняття відповідальності на себе дає вам таку можливість». (Байрон Кейті).

6. Я перестала робити припущення про те, що інші люди відчувають, хочуть або думають.

Я – це не вони, тому не існує ніякого способу дізнатися, що вони відчувають або думають. Я припинила розігрувати уявні сценарії і дозволяти моєму розуму грати зі мною. Кожен раз, коли я ловлю себе на занепокоєнні про те, що інші люди роблять або говорять, я вважаю, що прийшов час повернутися в реальність. Завдяки книзі Байрона Кейті «Робота», я навчилася аналізувати ті думки, які мене турбують, і питати себе: «Це правда?» Ймовірно, багато які з моїх припущень оманливі. Наприклад, я можу припускати, що хтось мене не любить, хоча насправді у людини просто поганий день. Або, можливо, людина просто соромиться. Завжди по-різному. У той момент, коли я розумію, що не можу дізнатися чужі думки просто тому, що ця людина – не я, у мене в мізках прояснюється, і я можу діяти з відкритим серцем.

«Я виявив, що безсумнівними причинами всіх воєн і всіх перемир’їв в моєму маленькому світі були мої припущення». (Байрон Кейті)

7. Я перестала конкурувати з іншими.

Тепер я знаю, що моє прагнення до боротьби було проявом мого его, яке потребувало самоперевірки. Щоб добре себе почувати, зовсім необов’язково знати, що хтось інший програв. Я люблю гармонію, співпрацю і спільний виграш. Я перестала порівнювати себе з іншими. Я вибираю союз з людьми на підставі любові, а не страху, і я вірю в успіх. Я хочу вірити, що ми живемо в прихильності Всесвіту, де достатньо місця для всього і для всіх, включаючи мене.

«Любов – це співпраця, а не конкуренція». (Уейн Дайер)

8. Я перестала будувати майбутнє щастя.

Я більше не розраховую на своє щастя в уявному майбутньому. Я навчилася знаходити щастя в маленьких радощах життя, і я захоплююся тією єдиною реальністю, яка в цей момент приносить мені багато радості. Я припинила очікувати вихідні, щоб відчути себе живою, тому що кожен день – це подарунок, і кожен момент є дорогоцінним і не менш важливим. Протягом дня я концентрую свою увагу не на поганому, а на хорошому, і все змінюється. Я вдячна за все, що відбувається навколо, і за все, що у мене є: здорове тіло і розум, любляча сім’я, кілька справжніх друзів, робота, яку я люблю і в яку вірю.

«Я помітила, що Всесвіт любить подяку. Чим більше ви дякуєте, тим більше позитивних моментів відбувається». (Луїза Хей)

9. Я перестала турбуватися про майбутнє.

Я приймаю те, що в житті є речі, які я не можу контролювати, незалежно від того, скільки зусиль я докладу. Кожен раз, коли я ловлю себе на тому, що хвилююся, я говорю собі: «Час покаже». Я не завжди можу отримати те, чого я хочу, але я знаю, що я завжди отримую те, що мені необхідно. Я довіряю течії життя і хочу вірити, що ми живемо в розумному Всесвіті, де все чудово складається. Іноді в житті доводиться чекати.

«Життя просте. Все відбувається з вами, а не походить від вас. Все відбувається точно в потрібний момент, не надто рано і не занадто пізно. Вам це не подобається… ви робите щось просто для того, щоб вам стало легше». (Байрон Кейті)

10. Я більше не прагну сподобатися тим, хто мене оточує.

Я більше не маю потреби в чиєму-небудь схваленні або прийнятті. Занепокоєння про те, що думають інші – це марна трата часу. Інші люди дивляться на мене через свою призму, і їхня думка не має для мене значення. Я перестала очікувати від інших того, чого я не давала сама собі: любов, турботу і увагу. Любити себе всю, і тіло, і розум, і душу – це не егоїзм. Мене переповнює любов до себе, і я дбаю про свої потреби і бажання мого серця. Я навчилася робити вибір, турбуючись про себе, а не про розчарування інших. Люди самі винні в своїх розчаруваннях, тому що чекають від мене, що я буду діяти відповідно до їх бажань. Говорити «ні» тому, що нам не подобається, є загальноприйнятою практикою і ознакою турботи про себе. Якщо мені говорять щось схоже на слово «повинна», я не роблю цього. Я відповідаю тоді, коли запитують про моє бажання. Мої бажання виходять від мене, а не від інших людей. Я завжди вибираю, на що або кого витратити свій дорогоцінний час. Я знаю, що мій час – це моє життя, і воно ніколи не повернеться. Моє життя належить мені, і я маю право робити свій вибір. Життя має бути життям, а не існуванням, і я вибираю справжнє життя без жодних виправдань і вибачень.

«Ніхто і нічого не зробить за вас. Те, що говорять і роблять інші, залежить від їх власної реальності, їх власної мрії. Якщо ви несприйнятливі до думок і дій інших людей, ви не станете жертвою непотрібних страждань». (Мігель Руїс)

Моє самоперетворення сталося не відразу. Це безперервний процес, який вимагає постійної внутрішньої роботи. Сьогодні я все ще вчуся в школі життя, і кожен день дає мені чудову можливість придбати нові знання. Я знаю, що у мене вистачає сил створити власну реальність, реалізувати свої мрії. Тому я хочу бути впевнена, що маю свій розум, який переповнений здоровими думками. Я знаю, що він у мене сильний.

Джерело

Поділись


Магазин