Учені університету Атланти (США) під час дослідження трьох тисяч добровольців встановили: що чим більша різниця у віці, то вищий ризик розлучення. Так, якщо “вилка” між чоловіком i дружиною становить п’ять рокiв, то серед них на 18% менше випадкiв розлучення в порівнянні з тими парами, де рiзниця у вiцi становить 10 років.
Найчастiше розлучаються пари з рiзницею у двадцять i бiльше рокiв – тодi така ймовiрнiсть становить 95%. А от iдеальною рiзницею у вiцi мiж чоловiком i дружиною визначено один рiк – ризик розлучення в таких пар лише 3%.
– Невже рiзниця у вiцi мiж чоловiком i дружиною аж така важлива?
– Це може здатися другорядним фактором для сiмейного життя, проте насправдi рiзниця у вiцi має досить серйозне значення для успiшностi та тривалостi шлюбу, – каже Геннадiй Мустафаєв, кандидат психологiчних наук, керiвник Центру сiмейної психологiї.
– Рiзниця у вiцi безпосередньо впливає на те, як розвиваються стосунки в подружжi, адже вiк партнера багато в чому визначає i нашу поведiнку, i загальний стиль подружнього життя.
Найчастiше рiзниця становить три-п’ять рокiв (причому чоловiк старший), i саме така рiзниця вважається iдеальною з погляду психiчного розвитку чоловiка й жiнки. Проте пiдводним каменем такого союзу може бути прихована боротьба за лiдерство та суперництво.
– А що скажете стосовно визначеної iдеальної рiзницi – рiк?
– Коли двоє в подружжi однолiтки (або рiзниця становить один-два роки), там панують рiвнiсть та демократiя. У такому разi партнери є друзями, i ця базова дружба стає пiдгрунтям сiмейного життя. У такому шлюбi є спiльнiсть iнтересiв, цiнностей – про такi пари кажуть: “Вони все роблять разом”.
Проте є такий нюанс: психологiчно жiнки дозрiвають ранiше за чоловiкiв, а тому в шлюбi мiж ровесниками дуже часто виникає модель “доросла жiнка – iнфантильний чоловiк”. Такi шлюби або розпадаються протягом перших рокiв, або тримаються до кiнця. Адже дуже часто обоє знаходять те, що шукали: жiнка здобуває владу, хоч часом i приховану, а чоловiк знаходить собi “другу маму”.
А от якщо рiзниця велика, мiж партнерами складаються зовсiм iншi стосунки, нiж мали б бути у подружжi. Старший iз партнерiв бере на себе роль опiкуна, проте дуже часто займає позицiю диктатора. Якщо молодший партнер приймає це й пiдкорюється, проблем нема. Якщо ж нi – пара довго не протримається. Крiм того, через велику рiзницю у вiцi може виникнути конфлiкт iнтересiв та цiнностей.
– Чи важливо загалом, хто у парi молодший – чоловiк чи жiнка?
– Бiльшiсть родин складаються зi старшого чоловiка та молодшої жiнки. Проте вiдомо чимало iсторiй успiшного сiмейного життя, коли чоловiк молодший, а жiнка старша. Мало того: є чоловiки, якi навiть прагнуть жити iз жiнкою, старшою за них.
Тож усе залежить вiд потреб та сподiвань кожного з пари. До того ж рiзниця у вiцi залишається незмiнною протягом усього перiоду стосункiв, а створюючи пару, чоловiк та жiнка знали й приймали ту рiзницю у вiцi, яка є мiж ними.
Утiм, хоч би якою була рiзниця у вiцi, iдеальна сiм’я неможлива без таких речей, як повага одне до одного, довiра, вiдповiдальнiсть, а також готовнiсть приймати партнера з усiма його чеснотами i недолiками, а не намагатися змiнити пiд себе.
