Міжнародна група вчених принесла гарні новини про каву: останнє дослідження показало, як улюблений багатьма напій пов’язаний із значними перевагами для здоров’я, зокрема зниженням ризику захворювань печінки.
Дослідження часто виявляють зв’язок споживання кави зі зниженням рівня цукру на крові, поліпшенням когнітивних функцій, захистом від вікової деменції і навіть із продовженням життя. Всі ці зв’язки кореляційні, а не причинно-наслідкові, проте абсолютно точно відомо, що кава здатна як мінімум покращити наш настрій з 8 ранку до полудня.
Нове дослідження зосередилося на тому, чому нашому організму так добре від кави (і чаю, який також містить кофеїн). У більшості наукових праць про вплив кави та чаю на здоров’я людини вказано саме кореляцію. З’ясувати деталі було б не зайвим, вирішили вчені з Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Франції та США. Вони придивилися до епігенетичних змін, тобто впливу на гени зовнішніх факторів (в даному випадку, чаю та кави).
«Епігенетика – це модифікації ДНК, які не зачіпають основну послідовність, але акумульовані в експресії генів, – пишуть автори дослідження у препринті на BioRxiv, науковому порталі Лабораторії в Колд-Спрінг-Харбор. — Епігенетика — це механізм опосередкованого впливу факторів харчування та способу життя на ризик виникнення захворювання».
До дослідження залучили 15 800 добровольців європейського та афроамериканського походження. Великий розмір вибірки та багатоетнічний внесок стали рушійною силою цієї роботи.
Контролюючи інші фактори, що впливають на епігенетику, дослідники сфокусувалися на асоціаціях, специфічних для вживання кави та чаю, та знайшли зв’язок із зниженням ризику ожиріння та цирозу печінки, а також розвитку серцево-судинних захворювань.
Процес, завдяки якому кофеїн впливає на наші гени, називається метилюванням ДНК. Чим більше вчені дізнаються про цей процес, тим більше він здається ним ключовим в управлінні «епігенетичними перемикачами» у списку захворювань і розладів, що наздоганяють людину з віком.
“Загалом дослідження показує, що споживання кави пов’язане з різними рівнями метилювання ДНК і що пов’язані з ним епігенетичні варіації можуть пояснити механізм ефекту кави при визначенні ризику захворювань”, – пишуть вчені.
Кава потрапляє до лабораторії не вперше. Попередні дослідження показували, що кофеїн навіть відновлює обірвані «нитки» ДНК і посилює їх, у тому числі за допомогою метилювання, що також може впливати на експресію генів, пов’язаних із ризиком отримати хвороби Альцгеймера, Паркінсона та діабет.
