Нове дослідження показало, що для формування колективного імунітету від COVID-19, який виникає тоді, коли імунітет до хвороби мають стільки членів громади, що ланцюг передачі переривається і вона перестає поширюватись, може знадобитись менше захищених людей, ніж вважалось раніше, пише Жіночий світ з посиланням на Times Now.
Імунітету до хвороби можна набути двома способами – перехворіти та набути природного імунітету або вакцинуватись.
У новому дослідженні, яке опублікували в журналі Science, науковці розробили математичну модель суспільства з врахуванням віку та рівня соціальної активності, яка дозволила вирахувати, скільки людей повинно отримати імунітет для формування колективного імунітету. Раніше вважалось, що перехворіти або вакцинуватись повинні не менш, ніж 60% населення. Дослідження знизило цю цифру до 43%.
Однак, науковці зазначають, що цифра в 43% суто ілюстративна, її не потрібно розглядати як точну чи, тим більше, оптимальну.
А 60% – це показник кількості населення, яке повинне бути імунізоване до початку епідемії, аби запобігти потужним спалахам хвороби. Дуже часто колективний імунітет формується саме при вакцинації 60% населення.
Та вчені зазначили, що ця цифра неправильна, якщо імунітет з’являється внаслідок поширення хвороби, а не вакцинації.
“Використовуючи новий математичний підхід до визначення рівня колективного імунітету, ми виявили, що потенційно він може бути знижений до 43%. В основному це зниження обумовлено рівнем соціальної активності, а не віковою структурою”, – пояснив співавтор дослідження Франк Бал з університету Ноттінгема.
На думку вчених, соціально активні люди мають більше шансів заразитись, ніж ті, хто має нижчий рівень соціальної активності. Також вони мають більше шансів передати хворобу ще комусь.
Дослідники вважають, що їхні висновки можуть мати наслідки для впровадження карантинних заходів по всьому світу і наголошують, що індивідуальні варіанти поведінки є важливим фактором, який обов’язково потрібно враховувати при побудові моделей, що визначають політику.
