Вчені помітили, що жителі розвинених країн більш схильні до розвитку хвороби Альцгеймера. Невже життя в комфортних умовах може бути причиною хвороби?
Нове дослідження показало «дуже значний» взаємозв’язок між багатством країни і кількістю людей з хворобою Альцгеймера.
Населення з високим рівнем доходу, яке проживає в промислово розвинених країнах демонструють набагато більш високі темпи розвитку хвороби Альцгеймера.
Виявилося, що вся справа в чистоті і високому рівні санітарії – завдяки значному зменшенню контакту з бактеріями, вірусами та іншими мікроорганізмами, що послаблює імунну систему.
Простіше кажучи, імунітет людини відвикає від великої кількості бактерій і вірусів і стає більш слабким.
Наприклад, в країнах, де всі люди мають доступ до чистої питної води, наприклад, у Великій Британії і Франції, на 9 відсотків більше людей страждають на хворобу Альцгеймера, ніж в країнах, де менше половини мають доступ до чистої води, таких як Кенія і Камбоджа.
У країнах, які мають набагато нижчі показники інфекційних захворювань, таких як Швейцарія і Ісландія, мають на 12 відсотків вищі темпи розвитку хвороби Альцгеймера в порівнянні з країнами з високим рівнем інфекційних захворювань, таких як Китай і Гана.
Країни, де понад три чверті населення розташовані в міських районах, наприклад, у Великій Британії та Австралії, демонструють на 10 відсотків вищі темпи розвитку хвороби Альцгеймера в порівнянні з країнами, де менше однієї десятої частини людей населяють міські райони, такі, як Бангладеш і Непал .
Попередні дослідження показали, що в розвинених країнах світу кількість людей, які страждають на слабоумство, подвоюється кожні 5,8 років, в порівнянні з 6,7 роками в країнах, що розвиваються.
Однак цілком можливо, що справа в тривалості життя – хвороба Альцгеймера вражає людей похилого віку, а в бідних країнах їх просто набагато менше – вони не доживають до 70-80 років.
Джерело
