За статистикою, щороку в Україні стається як мінімум 40 тисяч інфарктів. При цьому ішемічну хворобу серця діагностовано приблизно у кожного четвертого дорослого українця, тобто майже у 9 мільйонів людей, вона забирає життя більш ніж у 215 тисяч співвітчизників.
24 Канал звернувся до кардіолога Центру кардіохірургічної допомоги ММ “Добробут” Катерини Ревенко, щоб дізнатись, що таке інфаркт, чому виникає, як розпізнати, яку першу допомогу потрібно надати хворому, які існують новітні методи лікування і що робити, щоб зменшити ризик виникнення захворювання.
Перш ніж говорити про інфаркт міокарда, слід зупинитися на ішемічній хворобі серця (ІХС). Адже інфаркт – це якраз одна з форм ІХС. Ішемічною хворобою серця називається порушення кровотоку у серцевих артеріях, внаслідок якого клітини міокарда недоотримують або взагалі не отримують кисню. У другому випадку через відсутність кисню певні ділянки серцевого м’яза починають відмирати – це і є інфаркт,
– розповіла лікар-кардіолог Катерина Ревенко.
Інфаркти класифікуються і за обсягом ураження, і за місцем, де сталася катастрофа, і за наявністю або відсутністю ускладнень. Також бувають як первинні, так і повторні інфаркти. Утім, сенсу пам’ятати всі нюанси класифікації нема, адже симптоми дуже схожі, де б і який би інфаркт не розвивався.
Найважливіше, що треба знати з усього цього, – що є інфаркт трансмуральний, який зачіпає всі три шари серцевого м’яза, тобто уражає всю товщу стінки серця; і є інфаркти, коли некроз розвивається тільки в одному шарі міокарда. Найтяжчий і найнебезпечніший – трансмуральний, адже стінка серця в цьому випадку уражається більше ніж на 75%, і міокард втрачає здатність ефективно скорочуватися і качати кров, тобто виконувати свою головну функцію.
Причини виникнення
Живлення клітин міокарда киснем порушується, коли артерії серця, коронарні судини звужуються або взагалі перекриваються через атеросклеротичні бляшки чи тромби. У більшості випадків судинну катастрофу спричиняють якраз бляшки – відкладення жирів на стінках судин. Утім, варто пам’ятати і про тромби, адже до інфарктів у молодих людей призводять зазвичай саме вони.
Ураженими можуть бути як усі артерії, так і одна. Хоча на ризик розвитку інфаркту це не впливає – він може статися, навіть якщо проблема є тільки в одній судині.
Щоб дізнатися, в якому стані коронарні артерії, проводиться інвазивне обстеження – коронаровентрикулографія. Якщо пацієнта з підозрою на ішемічну хворобу серця вчасно обстежити й усунути виявлені порушення кровотоку (за допомогою стентування – у разі односудинного ураження; або шунтування – коли пошкоджено декілька артерій), інфаркту не станеться. Ба більше – людина повністю одужає, серце працюватиме на повну силу. Ось чому так важливо регулярно проходити профогляди у кардіолога,
– розповіла Катерина Ревенко.
До речі, багатосудинне коронарне шунтування вже проводиться мініінвазивно – через міжреберний розріз до 10 см, а не через 25-сантиметровий розріз грудини. Першими у світі у 2017 році такі операції почали проводити в київській клініці “Добробут”. Метод розробив кардіохірург клініки Олександр Бабляк.
Симптоми інфаркту
Серце – дуже складний орган. Коли йому погано, воно може маскувати свої проблеми під десятки інших захворювань. А іноді взагалі страждає мовчки. Це стосується й інфаркту – часто виявити його без додаткового обстеження не вдається навіть лікарям. Тому й маємо стільки пацієнтів із перенесеним на “ногах інфарктом”,
– наголосила лікарка.
Чітко визначити список симптомів інфаркту складно. Наприклад, він далеко не завжди супроводжується болем у грудній клітці. Може непокоїти нетиповий для інфаркту (у розумінні більшості людей) біль у шиї, щелепі або п’ятці під час ходьби. А може взагалі бути тільки слабкість.
Проте є одна формула, яка однозначно вказує на проблеми із серцем. Якщо відчуваєте, що з вами щось не так, але у стані спокою (коли сіли або лягли і трохи відпочили) дискомфорт чи біль пройшли – вам точно треба якнайшвидше потрапити в лікарню. Зв’язок: “рухаюся – погано; зупинився і відпочив – стало краще” – привід негайно звернутися по допомогу.
Зазвичай на інфаркт також вказують:
● будь-який дискомфорт у грудній клітці або “десь” у тілі, пов’язаний із фізичним чи емоційним навантаженням. Це стенокардія, напади якої передують інфаркту у 90% випадків;
● розпиральний, стискальний або пекучий біль у грудній клітці. І це не секундне поколювання – болить довше, ніж 10–15 хвилин. Потім біль може трохи вщухнути, але неодмінно повертається, і вже болить, не перестаючи;
● печія, нудота, навіть блювота;
● зміни пульсу: він або уповільнюється до 50 ударів, або пришвидшується до 90 ударів і більше;
● зниження артеріального тиску (утім, якщо до інфаркту він був високим, важко помітити цей симптом);
● якісь неспецифічні прояви: відчуття нездужання, поява незрозумілого дискомфорту “ні з того ні з сього”, внутрішній озноб, тремтіння у грудях, жар, тривога, паніка, страх смерті.
Перша допомога при інфаркті
У випадку інфаркту все вирішують перші дві години від його початку. Якщо людині нададуть кваліфіковану допомогу протягом цього часу (відкриють заблоковану судину), катастрофічних наслідків вдасться уникнути. Якщо ж дві години пропустили, починається масивне відмирання клітин серцевого м’яза. І все, що можна зробити, – це тільки зменшити зону ураження. У деяких випадках правильна допомога у перші шість годин дозволяє врятувати близько половини клітин.
Тож, головне, що потрібно зробити для порятунку людини, – якнайшвидше доставити її до лікарні. А далі вимагати, щоб допомога була надана по так званій “швидкій лінії”, тобто – не сидіти годину під кабінетом терапевта, а робимо все, щоб негайно потрапити до фахівця,
– додала лікарка.
Поки їдемо до лікарні або чекаємо на швидку – даємо людині розжувати (саме розжувати, а не проковтнути) 300 міліграмів “аспірину кардіо” (має бути в кожній аптечці). Цей препарат знижує згортання крові, тому може розблокувати судину, яка закрилася, і цим зменшити зону ураження. А ось із популярним у нас нітрогліцерином слід бути обережними: у якості першої допомоги при інфаркті його можна застосовувати тільки у випадку, якщо препарат був раніше призначений лікарем.
Допомога при інфаркті
Група ризику
1. Люди у віці більше 40 років. Утім, інфаркти дійсно “молодшають”.
Лише за два місяці 2018 року в Центрі кардіохірургії клініки “Добробут” ми прооперували трьох молодих людей з інфарктами: одному 34 роки, другому – 31, третьому – взагалі 22! Між іншим, останній випадок дуже насторожує: до катастрофи призвів тромб, який утворився через убивчий коктейль алкоголю та енергетиків. Тяжкий трансмуральний інфаркт діагностували тільки через 6 годин (ніхто не міг подумати, що у юнака такі проблеми із серцем!). До цього часу серце було вже настільки пошматоване, що лікарі через деякий час почали говорити про необхідність трансплантації. Однак кардіохірургічній бригаді “Добробуту” на чолі з кардіохірургом Олександром Бабляком вдалося успішно прооперувати рідне серце пацієнта і врятувати хлопцю життя,
– розповіла кардіолог.
2. Чоловіки – вони більш схильні до серцево-судинних захворювань.
3. Люди зі спадковою схильністю до серцево-судинних захворювань. Якщо родичі мали або мають проблеми із серцем чи судинами, треба бути насторожі.
4. Курці. Ризики інфаркту у 40-літньої людини, яка палить, і 60-літньої, яка не палить, однакові.
5. Люди, які уживають їжу з високим вмістом трансжирів та їжу, що пройшла глибоку термічну обробку.
6. Люди з високим артеріальним тиском.
До речі, у згаданого вище 34-річного пацієнта з інфарктом першопричиною хвороби став саме високий тиск, який і запустив 6 років тому катастрофу. Причому настільки страшну, що в кінці 2017-го хлопцю теж рекомендували пересадку серця. Утім, і в цьому випадку кардіохірургам клініки “Добробут” вдалося врятувати пацієнта без трансплантації,
– зазначила Катерина Ревенко.
7. Люди з високим рівнем холестерину. Щоб тримати його під контролем, усім 20-40-річним потрібно кожні п’ять років, а після 40-ка, а також усім із групи ризику – щороку робити лабораторний аналіз порушень ліпідного обміну.
8. Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя. Це збільшує ризик інфаркту на 30%.
9. Хворі на цукровий діабет. У цих пацієнтів підвищений больовий поріг, а тому вони часто не відчувають симптомів інфаркту.
10. Люди з ожирінням.
11. Ті, хто постійно переживає стрес.
12. Люди із хронічними запальними процесами в організмі (карієс і грибок на нігтях теж небезпечні!).
Профілактика захворювання
Ішемічна хвороба серця – якраз той випадок, коли профілактика 100% ефективна. І головне, що допомагає уникнути захворювання, – здоровий спосіб життя. Причому йдеться не про виснажливі тренування чи якісь заморські дієти. Будьте максимально активними у повсякденному житті; дотримуйтеся режиму свіжих овочів, фруктів, м’яса і риби; спіть по 8 годин на добу; позбудьтеся шкідливих звичок; вчіться справлятися з нервовою напругою; вчасно лікуйте будь-які запалення; щороку проходьте профілактичні огляди у кардіолога; контролюйте вміст холестерину у крові та стежте за тиском (рекомендація стосується всіх після 30 років).