“Думаю, ні для кого не секрет, що гречка один з основних інгредієнтів, як лікувального, так, і просто корисного харчування. Це один з небагатьох продуктів, які, як картопля або хліб, не приїдається. Тому вона частий гість на нашому столі в будь-яку пору року”, – про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише дієтолог Світлана Фус.
“Дійсно, гречана каша корисна. Вона містить білки: 3.6 г на 100 г приготовленої каші, в тому числі незамінні амінокислоти триптофан, лізин і метіонін, клітковину, вітаміни групи В, вітамін РР і Е, залізо, магній, мідь, фосфор та інші макро-і мікроелементи.
Енергетична цінність гречки становить: 343 ккал на 100 г в сирої і 99 ккал в 100 г вареної гречки. Це середній показник калорійності серед усіх каш.
У гречаній крупі міститься Д хіро-інозитол, який класифікують як вітамін В8. Завдяки цій речовині підвищується чутливість тканин організму до інсуліну, краще йде засвоєння цукрів та знижує рівень глюкози в крові. Також він важливий для нормального функціонування яєчників. Інозитол міститься і в інших продуктах – злакових, бобових, картоплі, капустах.
Більш корисною вважається зелена гречка, яка не зазнала термічної обробки і, відповідно, не втратила своєї здатності до проростання. Ми частіше використовуємо гречану крупу, яка пройшла термічну обробку, пропарену і просушену. Вона відрізняється від не пропареної коричневим кольором, приємним ароматом і меншою тривалістю приготування. Тому пам’ятайте, що смажити таку гречку повторно не треба. Це знижує харчову цінність продукту.
Попри всі свої переваги, будь-яка гречана крупа не містить всіх незамінних амінокислот в достатній кількості. Та й засвоюються організмом рослинні білки гірше ніж білки м’яса, риби, птиці, яєць, молока, що здатні засвоїтися на 95-96%. Тому гречану кашу корисно доповнювати і збагачувати тваринним білком. Комбінація тваринного і рослинного білка сприятлива для організму людини. Корисні гречана каша з молоком, гречка з м’ясом і навіть гречка з домашнім сиром. Варіантів багато.
Гречку включають в лікувальне харчування. Для цього використовують різну кулінарну обробку: рідкі і протерті каші, щоб забезпечити максимально бережний режим для органів травлення, або розсипчасті каші, щоб викликати активізацію моторної функції кишківника”, – завершує дієтолог.
