Істина в генах. Чому алкоголь так по-різному впливає на людей?

Багатьох цікавить питання про те, чому одні люди швидко п’яніють, а інші можуть залишатися тверезими дуже довго. Чому на різних людей по-різному діє похмільний синдром? Хто винен? Точні відповіді на це питання отримали американські вчені з Університету Північної Кароліни. Вони відібрали 400 студентів, у яких один з батьків страждав алкогольною залежністю, а сам студент не мав проблем з алкоголем. Результати генетичного дослідження піддослідних показали, що за сприйнятливість до алкоголю відповідає ген CYP2E1. Ті, у кого він був виявлений, п’яніли практично моментально від мінімальних доз спиртного. Але виявилося, що організм цих людей швидше розщеплює алкоголь і виводить його. Тобто люди, які швидко п’яніють, алкоголізмом не страждають. На думку вчених, цей ген мають від 10 до 20% людей.

Є й інша категорія людей: які можуть пити, не п’яніти, і не страждати від похмілля.

– Ця особливість також обумовлена модифікаціями генів, які відповідають за засвоюваність алкоголю, – розповідає лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії Ольга Александрова . – Фермент алкогольдегідрогенази, який переробляє етиловий спирт в ацетальдегід, кодується геном ADH, а фермент ацетальдегіддегідрогенази, що відповідає за переробку ацетальдегіду в оцтову кислоту, – геном ALDH. Відсутність мутацій в цих генах дозволяє мінімізувати похмільний синдром.

Але бувають і менш щасливі мутації: коли зміни присутні в одному або відразу в двох генах. Наприклад, фермент алкогольдегідрогенази працює занадто швидко, а фермент ацетальдегіддегідрогенази – дуже повільно. У таких випадках печінка не може швидко перетворити шкідливий ацетальдегід в оцтову кислоту, а значить, після випитого алкоголю (навіть у малих дозах) людину чекає найсильніший похмільний синдром.

Буває і навпаки: перший фермент працює погано, а другий – добре. В цьому випадку похмілля практично не буде відчутним, а в стані алкогольного сп’яніння людина може пробути довго. Найгірший варіант – коли обидва ферменти працюють погано, і людина відчуває не тільки тривале сп’яніння, але й не менш тривале похмілля.

Що робити в таких випадках? Правильно виходити з похмілля.

Головне – це не плутати похмілля з абстинентним синдромом (це стан притаманний тим, хто регулярно вживає алкоголь у великих дозах). Абстинентний синдром – це один із проявів алкогольної залежності. У людей, які регулярно приймають алкоголь, спиртне згодом вбудовується в біохімію обмінних процесів. Коли прийом алкоголю (вже необхідного організму) припиняється, розвивається абстинентний синдром: сильне нав’язливе бажання прийняти алкоголь.

Похмілля виникає у людей, які п’ють періодично, через кілька годин після вживання алкоголю (частіше – вранці після «вчорашнього») як результат отруєння організму ацетальдегідом (речовиною переробки етилового спирту). Симптоми похмілля – головний біль, нудота, сухість у роті, підвищення або зниження артеріального тиску, тремор рук і загальне нездужання.

Поділись


Новини партнерів