Є думка, що однотипні рухи, які повторюються, можуть призвести до синдрому зап’ястного каналу. Це захворювання прийнято вважати професійним у людей, які здійснюють монотонні рухи кистю. Це, наприклад, сурдоперекладачі, мотогонщики, велосипедисти, піаністи, кіберспортсмени, барабанщики.
Що таке синдром зап’ястного каналу (тунельний синдром)? Кистьовий тунель – вузький прохід на долоні зап’ястя руки, складається він з кісток і зв’язок. Серединний нерв, який керує чутливістю і рухом великого пальця, а також вказівного, середнього і безіменного пальців, проходить якраз через вказаний прохід разом з сухожиллями до пальців. У разі, якщо цей нерв стискається, з’являється оніміння, поколювання, слабкість або хворобливі відчуття в руці. Це і називається синдромом зап’ястного каналу.
Тунельний синдром: симптоми
Які бувають симптоми: біль і поколювання
Ви, швидше за все, відчуєте це вночі, або під час пробудження вранці. Ці відчуття можна передати як «поколювання голки», воно приходить, коли рука знаходиться в спокійному, нерухомому стані.
Протягом дня можливе відчуття болю або поколювання, якщо щось тримати в руці: мобілку, склянку кави, або бути за кермом автомобіля. Якщо струсити або поворушити пальцями, це, як правило, допомагає позбутися від описаного відчуття.
Які бувають симптоми: слабкість
При розвиток тунельного синдрому свідчить слабкість великого, вказівного і середнього пальців, і складнощі, які виникають при стисканні кулака, або якщо потрібно тримати різні предмети. Можна щось упустити або буде важко, наприклад, коли ви миєте посуд або застібаєте гудзики.
Які бувають симптоми: труднощі з відчуттями
Тунельний синдром може давати відчуття оніміння в руках. Пацієнти можуть скаржитися, що їхні пальці ніби розпухли, навіть якщо припухлість відсутня, або виникають труднощі з визначенням гарячого і холодного.
Що викликає тунельний синдром?
Однієї конкретної причини даного синдрому немає. Так як наручний тунель сам по собі вузький і жорсткий, в будь-який час в районі пухлини або запалення серединний нерв може здавлюватися і давати больові відчуття. Симптоми можливі в одній або обох руках.
Хто має ризик постраждати від тунельного синдрому?
Представниці слабкої статі в 3 рази частіше, ніж чоловіки, страждають від тунельного синдрому. Несприятливі умови, безсумнівно, здатні збільшити ймовірність недуги.
Серед них фахівці відзначають:
- Такі захворювання, як цукровий діабет, подагра, гіпотиреоз, ревматоїдний артрит
- Вагітність
- Розтягування, перелом зап’ястя
Чи може конкретна робота стати причиною виникнення вище описаного синдрому?
Поширена думка, що однотипні рухи можуть призвести до тунельного синдрому. Недугу прийнято вважати професійною у людей, які здійснюють монотонні рухи кистю. Хто страждає описаною недугою? Сурдоперекладачі, мотогонщики, велосипедисти, піаністи, боулери, кіберспортсмени, барабанщики, художники зі стажем.
А спеціальне дослідження дозволило зробити висновок, що активна експлуатація комп’ютера не нарощувала ризик розвитку тунельного синдрому.
Що буде при відсутності лікування?
У перший час симптоми тунельного синдрому з’являються і зникають, але з посиленням стану симптоми ризикують перерости в постійні. Біль розійдеться, можливо, вгору по руці до самого плеча. З плином часу, якщо не лікувати тунельний синдром, останній загрожує привести до втрати м’язів великого пальця руки.
Тунельний синдром або щось інше?
Деякі стани демонструють симптоми, що імітують тунельний синдром. Це можуть бути:
- Пошкодження м’яза, зв’язки, сухожилля
- Артрит великого пальця, зап’ястя
- Проблеми нервового характеру (діабетична невропатія)
Лікар повинен зробити ряд аналізів, щоб виключити інші недуги.
Діагностика тунельного синдрому
Існує ряд тестів, які повинен провести лікар, щоб виявити, чи є у пацієнта тунельний синдром. Тест Тінеля має завдання постукувати по серединному нерві, з метою зрозуміти, чи викликає постукування поколювання в районі пальців. В ході тесту Фалена лікар запропонує вам стиснути долоні на одну хвилину з метою зрозуміти, чи провокує цей рух оніміння або поколювання.
Електродіагностичні тести
Для уточнення поставленого попереднього діагнозу лікар призначить дослідження нервової провідності. Ще один тест під назвою електроміографія застосовує спеціальну голку, яку вставляють в м’яз для вимірювання показника електричної активності і оцінки пошкодження серединного нерва.
Лікування: релаксація і відновлення
Ключові причини, наприклад, діабет, артрит, безсумнівно, мають на увазі лікування. Тоді лікар, можливо, запропонує одягнути спеціальну скобу на зап’ястя, щоб мінімізувати рух цієї частини руки. Використання скоби є доцільним навіть вночі. Такі препарати, як ібупрофен і напроксен, в поєднанні з холодними компресами, допоможуть зняти біль.
Медикаменти
Якщо симптоми захворювання переростають в більш серйозні, лікар може порадити кортикостероїди ін’єкцією або перорально. Стероїди допоможуть короткочасно нейтралізувати запалення навколо нерва. Ін’єкція місцевого анестетика теж полегшить симптоми.
Хірургія тунельного синдрому
Якщо потрібна операція, вона здійснюється амбулаторно під місцевою анестезією
Перспективи після операції
Безпосередньо після операції можливі набряки і ригідність, які знімають, просто піднявши руку вгору і часто ворушачи пальцями. Біль і відчуття слабкості, як правило, минають через 2 місяці після операції, але може знадобитися від 6 місяців до року для повної реабілітації.
Які процедури можуть допомогти?
Певні висновки фахівців допускають, що маніпуляції хіропрактики таких частин тіла як зап’ястя, лікоть і верхня область хребта, можуть зняти тунельний синдром. Існують факти, що акупунктура може виявитися ефективною при відновленні нервової функції і зняття симптомів. Перед проведенням названих чи інших альтернативних процедур доцільно проконсультуватися з лікарем.
Чи можна вжити заходів проти ймовірного виникнення тунельного синдрому?
Конкретного способу запобігти даному захворюванню немає, але в якості профілактики рекомендовані:
- правильна постава
- регулярно протягувати руки і зап’ястя
- систематичні тайм-аути на перепочинок під час роботи, в ці моменти слід струшувати руки і ноги і міняти положення тіла.
Використовуйте профілактичні заходи проти ризику виникнення тунельного синдрому. Якщо ж ви відзначаєте у себе тривожні симптоми, звертайтеся до лікаря. Не доводьте ситуацію до критичного стану, коли можлива атрофація відповідних м’язів на руці.
