У багатьох людей депресія може довго мати прихований характер до тих пір, поки не проявляться очевидні ознаки психічного розладу – знак того, що процес зайшов вже надто далеко. Зрозуміти, що у людини розвивається депресія, можуть допомогти наступні симптоми.
Почастішали спалахи роздратування. Більше половини пацієнтів, які страждають депресією, розповідають, що в якийсь момент життя вони стали гірше контролювати свій гнів і дратівливість, зриваючись не тільки на близьких, а й на людях поза сім’єю (на роботі, в транспорті, магазині). Навіть для них самих така нестриманість була незрозумілою, але часто подібні спалахи списують на стрес і втому.
Раннє пробудження. Депресія тісно пов’язана з порушенням біохімічних процесів в мозку і дисбалансом енергії. Наприклад, людина починає дуже багато спати і все одно відчуває себе млявою. Зворотний бік медалі – труднощі з засинанням і дуже ранні пробудження о четвертій чи п’ятій годині ранку в ситуації, коли відчувається втома і сон здається дуже бажаним.
Соцмережі. Коли людина починає проводити все більше часу в соціальних мережах або інтернет-форумах, це також може бути ознакою депресії. При цьому порушенні у людини різко знижується рівень соціальної активності – вона під будь-якими пристойними приводами уникає спілкування і зустрічей з людьми, які потребують її безпосередньої участі. Занурення в соцмережі – це своєрідна спроба підсвідомості ліквідувати дефіцит таких контактів.
Біль у спині і попереку. Зв’язок між депресією і болями в поперековому відділі добре відомий вченим. Вони вважають, що при депресії нервові закінчення стають більш чутливими і на незручні пози або незграбні рухи тіло реагує з більшою віддачею.
Апетит. У разі депресії зміни апетиту можуть відбуватися як у бік «плюса» (людина багато їсть і не може відчути ситість), так і в бік «мінуса». На ранніх стадіях захворювання апетит найчастіше знижується. Особливо має насторожувати відсутність апетиту по відношенню до улюблених страв і продуктів.
Труднощі вибору. При депресії нерідко розвивається нерішучість. Вибір рішення стає справжньою проблемою, викликає сльози, відчай, паніку через думки, що він може бути неправильним. З цієї причини людина може все частіше делегувати таку необхідність щось вирішувати або вибирати комусь іншому або починає постійно радитися, як їй краще вчинити, навіть якщо мова йде про щось не дуже істотне.
