Рак підшлункової залози – захворювання, що характеризується формуванням злоякісного новоутворення в протоках і залозистій тканині органу. Хвороба відрізняється підвищеною агресивністю і стрімкістю поширення на сусідні тканини.
Перші ознаки раку
Точні причини хвороби невідомі. Провокуючі фактори:
- куріння;
- неправильне харчування;
- алкоголізм;
- перенесені хірургічні втручання на органах черевної порожнини.
Є і спадкова схильність до даної патології.
Перші симптоми хвороби відрізняються незначною інтенсивністю, через що ускладнюється своєчасна діагностика онкології. Рак підшлункової на ранніх стадіях може мати такі прояви:
- часта поява хворобливих відчуттів вгорі живота, ниючий біль;
- посилення неприємних відчуттів під час нічного сну, при нахилах, через що у людини виникає підозра на радикуліт і інші хвороби опорно-рухового апарату.
Хворобливі відчуття можуть мати різну локалізацію в залежності від того, в якій частині залози сформувалася пухлина. Якщо новоутворення вразило головку органу, біль буде локалізуватися з правого боку під ребрами або в області пупка. При наявності пухлини на хвості або в самому тілі залози неприємні відчуття будуть виникати в області між лопатками.
Появ больової симптоматики не має зв’язку з прийомом їжі або фізичними навантаженнями.
Основні симптоми онкології
Рак підшлункової діагностується найчастіше пізно, коли у пацієнта вже виникають симптоми, які неможливо ігнорувати.
Основні ознаки раку підшлункової залози:
- Зменшення апетиту, раптове зниження маси тіла, відраза до окремих продуктів і страв, переважно до жирної і важкої їжі, алкоголю.
- Розвиток механічної жовтяниці: шкіра та слизові оболонки набувають жовтого кольору, потемніння урини, калові маси стають світлішими. Турбує безпричинний свербіж шкірного покриву, збільшується жовчний міхур.
- Порушення з боку травної системи: часті діареї, відчуття важкості в шлунку (навіть якщо ви з’їли мало їжі), відрижка, залишає після себе тухлий присмак у роті.
- Поширення пухлини на тканини шлунку або дванадцятипалої кишки: часта блювота, блювотні маси мають консистенцію кавової гущі, що пояснюється наявністю крові в шлунковому соку, калові маси набувають темно-чорного кольору.
- Коли новоутворення вражає ворітну вену, виникають симптоми, які вказують на порушення складу крові: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
Діагностика пухлини
Визначити рак підшлункової досить складно. Щоб поставити точний діагноз, потрібно провести комплексну діагностику, що включає наступні дослідження:
- Лабораторні аналізи: загальний і біохімічний аналіз крові, сечі і калу. Аналіз на онкомаркер, визначення панкреатичної амілази в крові і урині.
- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини – визначає локалізацію пухлини.
- Комп’ютерна томографія – дає точну картину стану підшлункової залози.
- Магнітно-резонансна томографія – показує стан м’яких тканин органів черевної порожнини.
- Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) – проводиться за допомогою ендоскопа. Дослідження визначає стан проток органу і жовчовивідних проток.
- Позитронно-емісійна томографія – введення контрастної речовини в вену.
- Лапароскопія – проводиться під місцевим знеболюючим, за допомогою ендоскопа візуалізується новоутворення, визначаються його структура і точні розміри.
- Біопсія – взяття зразка тканин органу для проведення його дослідження. Це єдиний метод, що дозволяє точно поставити діагноз.
З метою виявлення наявності метастаз призначаються додаткові дослідження лімфатичних вузлів, органів черевного простору, головного мозку. Застосовуються інструментальні методи діагностики: МРТ, КТ, УЗД, рентген.
Прогноз і лікування раку підшлункової залози
Терапія підбирається індивідуально для кожного пацієнта залежно від стадії захворювання, складності клінічного випадку, наявності або відсутності метастаз. Рак підшлункової лікується переважно шляхом хірургічного втручання. Залежно від того, наскільки вражений орган, використовуються наступні операційні методики:
- Хірургічне втручання по Уіпплу. Резекції підлягає головка органу, частина шлунка і дванадцятипалої кишки, а також видаляються всі лімфатичні вузли, розташовані поблизу.
- Повне видалення органу. Показання до проведення повної резекції – поширення новоутворення за межі залози.
- Резекція сегментарного типу. Здійснюється видалення центральної частини органу, частини залози, які залишилися, зшиваються між собою за допомогою кишкової петлі.
- Дистальний метод резекції полягає у видаленні головки і тіла.
На останніх стадіях проводяться операції паліативного типу, спрямовані на поліпшення якості життя пацієнта і його максимально можливе продовження:
- резекція метастаз;
- хірургічне лікування непрохідності проток і жовчовивідних шляхів;
- часткова резекція пухлини, що дозволяє зменшити ступінь тиску на кишечник.
Хіміо- та променева терапія можуть бути використані як самостійні методики, якщо у пацієнта є протипоказання до хірургічного втручання. Крім того, хіміолікування обов’язково проводиться після операції з метою знищення поодиноких ракових клітин, які, можливо, залишилися. Променева терапія застосовується перед операцією для зменшення розмірів онкологічного новоутворення.
Прогноз залежить від того, наскільки своєчасно була виявлена пухлина, і який метод лікування використовувався. Якщо рак вийшов за межі залози, тривалість життя до 5 років спостерігається у 20% пацієнтів за умови регулярності проведення активної терапії. При відсутності хірургічного втручання пацієнти проживають не більше 6 місяців.
Променева терапія без операції дозволяє прожити до 1 року, хіміотерапія – від 6 до 9 місяців. При радикальній резекції тривалість життя продовжується на 1,5-2 роки. Від 8% до 45% пацієнтів після видалення органу проживають до 5 років.
Паліативне лікування дозволяє підтримувати життя протягом 6-12 місяців. Дана методика в поєднанні з променевою терапією дає можливість прожити пацієнтові близько 16 місяців. Виявлення захворювання на 4 стадії дає мінімальні шанси на життя. Тільки 2% пацієнтів проживають близько 5 років і більше. Не більше 4% людей доживають до 4 стадії раку.
