Порушеннями в роботі щитовидки, за даними ВООЗ, страждають понад 665 млн осіб в світі. Серед ендокринних проблем захворювання щитовидної залози займають друге місце після цукрового діабету. Як вчасно діагностувати і почати лікування, розповів лікар-методист Центру медпрофілактики Олександр Горячев.
Одноманітне харчування і «нерви»
«Щитовидна залоза складається з двох частин, з’єднаних перешийком. Це найбільша з усіх залоз ендокринної системи, – пояснює Олександр Горячев. – Її вага в середньому 15-30 грамів, розмір кожної частки досягає чотирьох сантиметрів в довжину, товщина один-два сантиметри. Гормони щитовидної залози регулюють дозрівання тканин і органів, тим самим визначають їх функціональну активність, ріст і обмін речовин. Відсутність, нестача або надлишок цих гормонів призводить до різних, часом найважчих захворювань».
За словами лікаря, згідно з медичною статистикою, різними неполадками в роботі щитовидної залози страждає до третини всього населення планети. Вузлові утворення виявляють у 30% дорослих людей. Зоб, тобто збільшення залози через дефіцит йоду – у 10-30%. Жінки страждають в чотири-вісім разів частіше за чоловіків. Патологія з’являється переважно після 60-ти років.
Сьогодні ендокринологи констатують сплеск захворювань щитовидної залози і «омолодження» хвороби. Серед причин, що викликають патологію, в першу чергу називають брак йоду в їжі, неправильне одноманітне харчування, нестачу вітамінів, радіоактивне забруднення і нервові розлади.
«Життя немов згасає»
«У роботі щитовидної залози трапляються два основних види неполадок – брак вироблення гормонів (гіпотиреоз) або їх посилене вироблення (гіпертиреоз), – продовжує лікар. – Брак гормонів часто проявляється нездужанням, страхами без причини, пригніченістю, млявістю, сонливістю.
Порушується нормальна робота серця, знижується або підвищується кров’яний тиск. При гіпотиреозі виникає «гальмо» в організмі. Життя немов згасає. З’являються такі симптоми, як сильна стомлюваність, апатія, погіршення пам’яті, сонливість, зниження працездатності. Поступово збільшується вага, знижується слух, мова стає сповільненою, проявляється загальна загальмованість. Змінюється зовнішній вигляд хворого: широке обличчя з набряками та дуже бідною мімікою, щілини очей вузькі, виражена набряклість повік, губ, щік. З боку нервової системи теж є зміни – від зниження інтелекту і депресії до психозу і марення. Допомогти може замісна терапія сучасними препаратами. Вони заповнюють брак гормонів щитовидної залози. Хворий знову відчуває себе повноцінним членом суспільства».
Якщо щитовидна залоза старається, організм працює «на знос». Існує три головні ознаки захворювання. Перше – зоб. Щитовидна залоза збільшена, це помітно навіть візуально. Друге – витрішкуватість: від нешкідливого блиску до деформації повік. Третє – тахікардія або прискорене серцебиття. Хворі скаржаться на слабкість, швидку стомлюваність, плаксивість, дратівливість, відчуття здавлювання в області шиї, тремтіння кінцівок, серцебиття, швидке схуднення. У лікуванні застосовують консервативні (антитиреоїдні препарати, лікування радіоактивним йодом) і хірургічні методи.
Якщо сіль, то йодована
Проблеми з щитовидною залозою часто виникають через брак йоду. Ендемічний зоб – найбільш поширена форма нетоксичного зобу. Існують цілі райони, де це захворювання носить характер епідемії. Потреба людини в цьому елементі – 100-200 міліграмів на добу, але і цієї кількості йоду людина не отримує в продуктах в ендемічних районах.
«Потреби в йоді залежать не тільки від місця проживання, а й від віку, фізіологічного стану, – каже Олександр Горячев. – Так, жінкам необхідно приймати лікарські препарати йоду під час вагітності та годування груддю, щоб дитина народилася здоровою і нормально розвивалася, підліткам – в період статевого дозрівання. Здоровій дорослій людині для профілактики захворювань замість звичайної солі потрібно використовувати йодовану. До речі, нею можна солити тільки готові страви, в процесі термічної обробки йод випаровується».
На початку захворювання турбують слабкість, швидка стомлюваність, відсутність інтересу до життя. У міру збільшення еутиреоїдного зоба органи, що знаходяться поруч, починають здавлювати. Людина відчуває «грудку» в горлі, як ніби хтось стискає шию, особливо це відчуття посилюється в положенні лежачи, тому порушується сон. Методи лікування залежать від розмірів, форми, функціонального стану щитовидної залози.
«Хороша профілактика хвороб щитовидної залози – відпочинок на березі моря, там, де багато йодистих випарів, – пояснює лікар. Найбільший ворог цього органу – стрес. Тому яка б неприємність не відбулася, спочатку потрібно придушити негативні емоції, а потім спокійно розбирати ситуацію. Допоможе зняти денну втому спокійний тривалий сон вночі. Рекомендується спати не менше восьми годин. Не можна забувати про помірні регулярні фізичної навантаження.
Якщо виявили у себе описані симптоми, потрібно звернутися до лікаря-ендокринолога. Спеціаліст порекомендує здати кров на гормони щитовидної залози і провести УЗД залози. За результатами обстеження можна точно сказати, чи є порушення функції залози і за яким типом. На тлі підібраної сучасної терапії життя людини з порушенням функції щитовидної залози практично нічим не відрізняється від звичайного».
