Гайморит вважається однією з найбільш поширених форм синуситу. Патологія представляє собою запальний процес в придаткових пазухах носа, які розташовані в зоні верхньої щелепи. Які симптоми захворювання, як воно лікується і чи можна запобігти його появі, читайте в нашому матеріалі.
Що таке гайморит?
Гайморит має інфекційну природу. Патологія може бути в гострій формі або перерости в хронічну. Дуже часто гайморит супроводжується хворобливістю, загальною інтоксикацією, слизовими або гнійними виділеннями з носа.
Гайморит вважається однією з найпоширеніших проблем в сучасній медицині. Захворювання дуже поширене в дитячому віці, але зустрічається і серед дорослого населення. Хронічне запалення здатне розвинутися в будь-якій віковій групі.
Якщо почати лікування невчасно або не лікувати взагалі, то можливі різні ускладнення, наприклад, вторинні запальні вогнища в інших навколоносових синусах, верхніх і нижніх дихальних шляхах, в області середнього вуха. Також можуть бути більш серйозні наслідки гаймориту – запальне ураження головного мозку, флегмон очниці, остеомієліт і так далі.
Тому варто зробити висновок, що лікування повинне бути своєчасним, оскільки це дозволить ніколи не стикатися з більш важкими недугами, від яких буде вже не так просто позбутися.
Причини гаймориту
В основному в розвитку гаймориту відіграють роль представники інфекційної флори. Дуже часто це стафілококова і стрептококова флора, а також гемофільна паличка. У деяких випадках гайморит може розвинутися через віруси. У дітей – через мікоплазм або хламідії. Грибкова форма теж може стати причиною патології.
Серед факторів, які спричиняють гайморит, також є хронічні інфекційні осередки, особливо в області верхніх дихальних шляхів, часті респіраторні інфекції, а також стани, що порушують нормальну вентиляцію придаткових синусів. Мова йде про вузькі носові проходи, викривлену носову перегородку, лімфоїдну тканину, яка надмірно розрослася, носоглоткову мигдалину.
Симптоми гаймориту
Розрізняють дві форми гаймориту – гостру і хронічну. Симптоми при різних формах захворювання можуть відрізнятися. Так, гостра запальна реакція супроводжується стрімкою клінічною картиною – біль в проекції верхньощелепних пазух. Больовий синдром поширюється в зону чола, скул, і збільшується при пальпації. При цьому ускладнюється дихання через ніс, а з носових проходів виділяється рясний ексудат: серозні або гнійні маси.
Також в гострій формі спостерігаються такі симптоми, як фебрильна лихоманка, озноб, слабкість, температура. Іншими словами, симптоми, які вказують на загальну інтоксикацію організму.
А ось при хронічній формі гаймориту особливо виражених симптомів не спостерігається. Але бувають періоди загострення, при яких спостерігається симптоматика, яка була описана вище. Спостерігаються головний біль, підвищена температура, закладеність носа і виділення з нього.
Лікування гаймориту і профілактика
Діагноз можна поставити на підставі загальних скарг і рентгенографії. В області гайморових пазух спостерігається затемнення. У деяких випадках може знадобитися діагностична пункція.
При поставленому діагнозі гайморит призначають судинозвужувальні краплі, місцеві і системні антибіотики, а також жарознижуючі засоби. За допомогою спеціальних методів можуть дренувати гайморові пазухи, тобто промивають з дезінфікуючими розчинами. Лихоманку купірують, а потім призначають фізіотерапевтичні процедури. У деяких випадках може знадобитися навіть хірургічне втручання.
Профілактичні заходи мають на увазі своєчасне лікування патологій, які можуть викликати запалення в придаткових синусах.
