Гепатит С – це антропонозне захворювання, викликане вірусом гепатиту С. Якщо уникати діагностики і лікування, то це може привести до цирозу або навіть раку печінки. Чому розвивається гепатит С, як його розпізнати і лікувати, читайте у нашій статті.
Небезпека і причини гепатиту С
У 70-х роках минулого століття були відкриті збудники гепатитів А і В. Однак лікарі зрозуміли, що існують і інші види вірусних гепатитів. Їх стали називати «ні А, ні В». Через десять років їх інфекційний агент був виявлений. Найцікавіше, вірусом було заражено близько 90% всіх хворих на туберкульоз. При цьому вірус гепатиту С вважається найнебезпечнішим.
Дуже довгий час захворювання може ніяк не проявлятися. Так як у нього немає яскраво виражених симптомів, його стали називати «ласкавим вбивцею». Вірус може знаходитися в організмі пацієнта багато років, а людина навіть не буде підозрювати, що у неї гепатит С. Найчастіше він проявляється тільки на заключних стадіях.
Небезпека гепатиту С полягає в тому, що вірус негативно впливає на гепатоцити, тобто клітини печінки. У підсумку це призводить до їх руйнування. Паренхіматозна тканина печінки поступово заміщується сполучною тканиною, що призводить до того, що орган починає зарубцьовуватися. На четвертій стадії фіброзу утворюється цироз, печінка повністю покривається рубцями. А це вже може призвести до раку печінки.
Гепатит С передається парентеральним і інструментальним шляхом. Але може передаватися і статевим шляхом (близько 10% випадків припадає саме на такий метод). Зараження може статися при переливанні крові, використанні нестерильних шприців, наколюванні татуювань, веденні безладних статевих зв’язків і так далі. При цьому велика частина хворих навіть не підозрюють про причини появи гепатиту С.
Симптоми гепатиту С
В першу чергу це жовта шкіра і склери, тобто очні білки. Також до симптомів відносять темну сечу і знебарвлений кал.
Але треба розуміти, що при гепатиті С може і не бути виражених симптомів. Статистика показує, що тільки у 20% пацієнтів з’являються такі симптоми гепатиту С. Найчастіше хвороба розвивається безсимптомно. Можуть з’являтися тільки загальні ознаки, наприклад, легка слабкість, втрата апетиту, невелике збільшення температури. При цьому болю в печінці можна навіть не чекати, так як в ній немає больових рецепторів.
Діагностика, лікування та профілактика
До діагностичних методів відносять здачу крові на імуноферментний аналіз (ІФА) на антитіла до вірусу гепатиту С. Навіть якщо в крові знайдуть антитіла, це не означає, що у вас гепатит С. Навіть у здорових людей можуть бути виявлені антитіла до вірусу гепатиту С. Це може бути ознакою перенесеного захворювання.
В 20% випадків гепатит С проходить спонтанно, не переходячи в хронічну стадію. Саме тому лікарі не ставлять діагноз на підставі одного лише аналізу крові.
Для цього необхідно знайти сам вірус, що допоможе зробити полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Медик призначає три ПЛР-аналізу крові – якісний, кількісний, генотипування. За допомогою першого можна виявити вірусну РНК, другого – кількість вірусу (ступінь вірусного навантаження), третій уточнює генотип вірусу.
Також зараз в аптеці є експрес-тести, щоб самостійно діагностувати гепатит С. При позитивному результаті слід звернутися до лікаря.
Лікування мало на увазі застосування інтерферону. Це лікування дуже тривале, триває трохи менше року. Але цей метод супроводжується підвищенням температури, облисінням, депресіями та іншими симптомами. При цьому ймовірність повного лікування становила не більше 20%.
Тому в останні роки в медицині спостерігається відходження від такої методики лікування. Наприклад, була розроблена група специфічних препаратів, що надають противірусну дію. Основним є софосбувір, включений ВООЗ в перелік найважливіших лікарських засобів, а також даклатасвір. У комплексі з іншими препаратами лікування вони будуть ефективними на 95%, а побічних ефектів практично не спостерігається.
Профілактика передбачає відсутність випадкових статевих зв’язків, а також бар’єрні методи контрацепції. В іншому вакцини від гепатиту С просто не існує. Треба просто дотримуватися здорового способу життя.
