Існує міф, що зроблені в дитячому віці щеплення забезпечують імунітетом на все життя. Але насправді це не так. Імунітет до ряду захворювань не вічний, знижується з віком і може зникнути повністю.
Під час обстеження у дорослих нерідко виявляється майже повна відсутність антитіл до тих інфекцій, від яких вони прищеплювалися в дитинстві або юності. А значить, ризик захворіти у цих людей такий же, як у тих, хто не вакцинувався.
При цьому не варто забувати, що «дитячі» хвороби в зрілі роки переносяться набагато важче. У цій статті ми розповімо вам, як уникнути цієї небезпеки і які щеплення потрібні дорослим, щоб зберегти і примножити своє здоров’я.
В першу чергу дорослим необхідно вакцинуватися проти тих хвороб, від яких вони не отримали захист в дитинстві. Якщо ти не пам’ятаєш, чи робив щеплення, і немає медичних даних про імунізацію – лікар направить на відповідні аналізи.
Обов’язково потрібно перевірити наявність щеплень проти кору, краснухи та паротиту. Відсутність необхідної кількості антитіл до краснухи особливо небезпечна в період вагітності, причому не стільки для самої жінки, скільки для ембріона.
Дорослих, які не хворіли на кір раніше, нещеплених або щеплених проти кору одноразово, прищеплюють у віці до 35 років. До 55 років включно прищеплюють дорослих, які належать до груп ризику (медичні працівники та працівники освітніх організацій).
Не тільки дітям, а й дорослим призначена вакцинація від дифтерії і правця. Імунітет проти цих хвороб зберігається близько 10 років. Тому всім дорослим (без обмеження віку) необхідно робити щеплення проти дифтерії та правця кожні 10 років.
Один раз в період 23-29 років необхідно робити щеплення від туберкульозу. Краще до 30 років, пізніше це робити має сенс тільки при контактах з хворими.
Люди, які народилися до дев’яностих років, зазвичай ще не вакциновані від гепатиту B. Відповідно, всім їм треба пройти повну вакцинацію. Особливо актуальним є щеплення проти гепатиту В для медичних працівників та інших осіб, які мають контакт з кров’ю.
Правила вакцинації
При підготовці та проведенні вакцинації потрібно враховувати ряд нюансів.
- Робити щеплення можна тільки здоровій людині. Обов’язково потрібно попередньо здати основні аналізи.
- Алкоголь допустимо вживати не раніше, ніж через 3 дні після вакцинації.
- Прийом після щеплення антигістамінних і жарознижуючих засобів дозволить уникнути алергічних реакцій.
- Людям з ВІЛ показані інактивовані і живі ослаблені вакцини (це питання слід обговорити з лікарем).
- Перед тим, як поїхати відпочивати в країни з жарким кліматом бажано здійснити спеціальну вакцинацію. Вона обов’язкова, якщо ти плануєш відвідати місця поширення небезпечних інфекцій: жовтої лихоманки, бруцельозу, черевного тифу, японського енцефаліту.
- Вагітним не можна робити щеплення препаратами, які засновані на дії живого вірусу. До таких вакцин відноситься ККП (кір, краснуха, паротит).
Додаткові щеплення
У цю групу входять ті щеплення, які не є обов’язковими. Але це не означає, що вони не потрібні. Просто на них з бюджету не виділяються кошти, а робити їх чи ні – вирішувати тобі. Прикладом може служити вакцина від менінгококової інфекції, або щеплення від інфекцій, що викликаються вірусом папіломи людини.
Не забувай, що в свій час саме масова профілактика звела нанівець багато небезпечних хвороб, а зараз, коли почастішали випадки відмови від щеплень, деякі з них, наприклад кір, повертаються.
