Не потрібно мати спеціальну медичну освіту, щоб зрозуміти: вживання дуже гарячого чаю завдасть непоправної шкоди вашому стравоходу і шлунку. Ви просто їх спалите. А це вже прямий шлях до виникнення маси захворювань, включаючи онкологію.
Однак вчені встановили, що не тільки пити чай, який досяг температури кипіння, а й заварювати його окропом неприпустимо. Китайці відзначають кілька стадій закипання води. Але основних три – початок закипання (бульбашки скупчуються біля стінок чайника); на другій стадії їх стає багато, вони – в передчутті закипання; третя називається «білий ключ», тут бульбашки активно спрямовуються вгору. Ось на цій стадії (зазвичай це 85-90 градусів за шкалою Цельсія) і необхідно заварювати чай.
Пояснюється це просто. У чаї міститься величезна кількість корисних речовин. Але його користь заснована на трьох основних: катехіни, кофеїн і L-тіанін. Перші мають потужні антиоксидантні властивості, що дозволяє їм запобігати пошкодженню клітин в людському організмі і навіть сприяти їх відновленню. Кофеїн дає нам ті самі бадьорість, свіжість, енергію, за які ми так цінуємо в чаї. А L-тіанін розслабляє нас, не знижуючи концентрації уваги. Такі дані опублікував австралійський журнал Science Alert. Тобто, після чаю ми і бадьорі, і спокійні, і знаходимося у відмінному настрої.
Ці наукові висновки китайським титестерам (дегустаторам чаю) відомі кілька сотень років. Вони точно знають, що окріп вбиває в чайному листі все корисне. Те, що залишається після 100-градусної води, має не більше 10 відсотків тих корисних речовин, що ми мали б при заварюванні чаю водою не вище 90 градусів. Отже, ні про які корисні властивості чаю в даному випадку говорити не доводиться. По суті ми просто п’ємо воду з віддаленим присмаком і ароматом справжнього чаю. Прямої шкоди вона не принесе, але і користі не буде ніякої.
Але навіть якщо ви заварили чай водою потрібної температури, розслаблятися не варто. Починайте пити чай, який постояв 15-30 хвилин. Через годину в ньому не залишиться ні сліду від корисних речовин. Навпаки, він насититься дубильними і іншими шкідливими сполуками, які в останню чергу залишають чайне листя. З цієї ж причини не рекомендується заварювати один і той же чай кілька разів.
Канадський Journal of Toxicology опублікував підсумки досліджень The Benefits and Risks of Consuming Brewed Tea, згідно з якими токсикологи в сотнях зразках пакетованого чаю виявили присутність важких металів. Через несприятливої екологічної обстановки в листя чаю потрапляють алюміній, кадмій, миш’як. Як вказують автори дослідження, в деяких регіонах світу плантації чаю розташовуються недалеко від вугільних електростанцій, промислових об’єктів, або знаходяться на грунтах, вже забруднених шкідливими речовинами.
Шкідливі речовини накопичуються в чайному листі і залишають його останніми. Тобто, заваривши свіжий чай і насолодившись ним, – негайно позбавляйтеся від залишків. Навіть ідеально заварений чай (особливо чорний) після повного охолодження перетворюється на отруту, який буде вас повільно вбивати. Китайці порівнюють його зі сплячою змією: якщо її розбудити, вона здатна завдати смертельного удару.
Наприклад, у вигляді концентрації в організмі важких металів. Їх надлишок має найбільш несприятливі наслідки. Наприклад, кадмій викликає отруєння. В Японії цю хворобу називають «Ітаї-Ітаї». Вона супроводжується болями в ногах, спині, викликає ламкість кісток. Висока концентрація кадмію в організмі руйнує печінку і нирки.
Піддають своє здоров’я ризику і любителі міцного чаю. Якщо постійно заварювати дуже міцний напій, можна залишитися без зубів і навіть … кісток. Англійське медичне видання The New England Journal of Medicine опублікувало результати обстеження кількох людей, які постраждали через любов до дуже міцного чаю. Так, 47-річна англійка більше п’ятнадцяти років щодня заварювала собі від ста до півтори сотні чайних пакетиків! До лікарів вона звернулася, коли у неї зовсім не було зубів, а крихкість кісток досягла критичної стадії. Як встановили медики, зуби вона почала втрачати через зовсім нетривалий час після початку настільки «ударного» чаювання. Тоді ж, мабуть, почалися і негативні процеси в кісткових тканинах, які через деякий час привели до катастрофічних результатів.
