Жінки, матері яких жили більше 90 років, мають хороший шанс на довге життя, стверджується в новій науковій роботі, опублікованій в журналі Age and Ageing.
Тривале дослідження, в якому брало участь близько 22 000 жінок, показало, що у жінок, матері яких жили не менше 90 років, шанс на довге життя зростає на 25%. Більш того, вчені заявляють, що мова йде про життя без важких хвороб на кшталт інсульту, діабету, раку і серйозних переломів.
У разі якщо батько й мати досягли віку 90 років, шанс жінки досягти цього віку збільшується до 38%. У той же час, учені не виявили тенденції довгожительства серед жінок, у яких до 90 років дожив тільки батько.
«У світлі зростання кількості населення похилого віку здорове старіння стало критично важливим моментом охорони здоров’я. Наші дані показують, що ці жінки проживуть до 90 років, але вони також зможуть прожити без важких хвороб і серйозних інвалідностей», – сказав автор дослідження Аладдін Шадьяб (Aladdin Shadyab) зі Школи медицини Сан-Дієго при Каліфорнійському університеті (University of California, San Diego School of Medicine).
Шадьяб зазначив, що мова йде не просто про кількість свічок на іменинному пирозі. Ці жінки були незалежними і могли робити щоденну домашню роботу, ходити по сходах, займатися своїми хобі.
«В даний час у нас є доказ, що тривалість життя наших батьків може передбачити, скільки житимемо ми. Ми повинні досліджувати це питання далі, щоб зрозуміти механізм цього феномена. Потрібно з’ясувати, як певні фактори і спосіб життя взаємодіють з генами, впливаючи на тривалість життя», – каже Шадьяб.
На тривалість життя впливає комбінація факторів навколишнього середовища, способу життя і генетики.
Дослідження показало, що жінки, матері яких жили довше 90 років, частіше закінчували коледж, виходили заміж і мали порівняно більш високий дохід. Також вони були більш активні фізично і мали більш здорові харчові звички.
«Хоча ми не можемо впливати на наші гени, наше дослідження показує важливість передачі здорових звичок дітям. Такий вибір може відігравати визначальну роль в здоровому старінні від покоління до покоління», – робить висновок Шадьяб.
