З роками у нас починають хворіти, запалюватися і скрипіти суглоби. Запускати хворобу не можна, але як при жорсткому лікуванні не «посадити» шлунок?
Найчастіше, суглоби болять у тих, хто все життя відчував великі навантаження. У продавців – тазостегнові і колінні суглоби, у танцюристів – пальці і стопи, у будівельників – ліктьові і плечові зчленування.
Клітини хряща відновлюються в повному обсязі, і дається це їм насилу, після професійних перевантажень і травм. Але спадковість теж має своє значення до розвитку цієї хвороби. У тих, у кого хрящі слабкі, суглоби «летять» набагато швидше.
Найчастіше, артроз лікується нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ). Цю хворобу почали так лікувати ще в ХХ столітті. Зараз використовують нове покоління ліків. Їх називають нестероїдними препаратами, щоб відокремити від гормонів-стероїдів, використовуючи при дуже важких захворюваннях суглобів, у яких є багато побічних ефектів. У НПЗЗ є ще два ефекти: вони знімають біль і температуру.
Ацетилсаліцилова кислота – це перший НПЗЗ. Ці ліки створили ще в кінці ХІХ століття. А ще раніше артрози лікували саліцилової кислотою. Вона лише трохи послаблювала біль в суглобах. Але ці ліки майже у всіх викликали кровотечі і виразки шлунку. Аспірин повністю позбавити від цих проблем з артритом не міг, проте шкоду шлунку він наносив значно рідше.
У ХХ столітті вчені намагалися знайти нові НПЗЗ, які допомагали б не гірше, ніж аспірин, і не доставляли проблем зі шлунком. І в 1960-му році з’явився англійський препарат ібупрофен. Він менше за інших дратував шлунок і добре знеболював. Однак не так ефективно знімав запалення.
Потім був винайдений напроксен і диклофенак, але ідеального НПЗЗ з них все ж не вийшло. Вони подразнюють шлунок, а деякі ліки взагалі залишають на стінках відмітини. А раз ці препарати потрібно приймати протягом декількох років, зростає ризик ускладнень.
Щоб захистити свій шлунок, фахівці радять приймати препарати тільки під час їжі, або разом з гелями, які захищають слизову. В кінці ХХ століття з’явилися ліки під назвою «коксиби». Вони дратували слизову шлунка в 4-8 разів рідше, ніж НПЗП.
Людям, що страждають артрозом, доведеться дотримуватись деяких правил. Потрібно знизити навантаження на суглоби: поміняти рід діяльності або навіть відмовитися від улюбленого виду спорту. У період загострення потрібно дотримуватися повного спокою. Якщо ви захочете потренуватися через біль, знайте, це призведе тільки до нових болів і розвитку артрозу. Найжахливіше, що ви можете втратити свої суглоби!
А ось лікувальна фізкультура вітається. Але тільки така, коли суглоби не навантажуються. Постарайтеся схуднути, так як зайві кілограми, які ви носите на собі, подібно до тієї гирі, перевантажують ваш організм.
Люди, у яких форма артрозу запущена, повинні тримати при собі паличку, суглобові бандажі, грілку, гідромасажні пристрої або зігріваючі апарати. Вони допоможуть послабити біль і не загострять хворобу. Але пам’ятайте, медикаментозне лікування замінити не зможуть.
Потрібно також дотримуватися певної дієти. Прийдеться відмовитися від пряних і гострих страв. Щоб полегшити запалення лікарі рекомендують їсти рибу і рис.
