Є дві «тонкі», але суттєві попереджувальні ознаки інсульту, які часто не беруть до уваги, як вказують провідні дослідження. Таким чином може бути небезпечна затримка в лікуванні.
“Багато пацієнтів чекають, коли симптоми покращаться або зникнуть”, – сказав провідний автор дослідження доктор Рене Хандшу. Однак люди, які відчувають ознаки інсульту, такі як запаморочення або оніміння, рідше викликають швидку допомогу, ніж при очевидніших симптомах. З погляду пацієнта оніміння однієї кінцівки або навіть запаморочення і нудота — це не так уже й погано, щоб викликати швидку».
Час має вирішальне значення при лікуванні інсульту, оскільки препарати, що руйнують тромби, можуть відновити приплив крові до мозку та знизити інвалідність.
Доктор Хандшу переконаний, що “переважна більшість пацієнтів з гострим інсультом не отримують своєчасно ефективного лікування”.
Це пов’язано з тим, що “між появою перших симптомів та першими спробами звернення за медичною допомогою проходить тривалий час”.
Дослідницька група проаналізувала 141 виклик служби екстреної допомоги, за якими пацієнтів було госпіталізовано до інсультного відділення німецької лікарні протягом року. У середньому пацієнти були у віці близько 65 років із різними симптомами.
Проблеми з мовою відзначені у 25,5% випадків, слабкість кінцівок – у 21,9% випадків, змінений стан свідомості – у 14,8% хворих.
У 21,2% випадків причиною виклику екстрених служб було падіння. Проте малопомітні симптоми згадувалися рідко: оніміння повідомлялося у 7,8 відсотка випадків та запаморочення у 5,6 відсотка випадків.
Тільки 19,8% тих, хто дзвонив, назвали інсульт або транзиторну ішемічну атаку (ТІА), міні-інсульт, як можливу причину проблем зі здоров’ям.
“Рідкісне використання фрази “інсульт” у дзвінках диспетчерам є натяком на недостатні знання про симптоми інсульту у населення нашого району дослідження”, – сказав доктор Хандшу.
