Менінгіт- це захворювання, що характеризується запаленням оболонок головного і спинного мозку, пише Жіночий Світ. Вчені виділяють два види менінгіту: лептоменінгіт, при якому відбувається запалення м’якої і павутинної мозкових оболонок, і пахіменінгіт, коли запалюється тверда мозкова оболонка. Cерозним менінгіт називають, коли відбувається стрімке ураження оболонок головного мозку, викликане серозним запальним процесом. Його збудником найчастіше виступають віруси, бактерії, грибки.
«Сьогодні багато людей хворіють на менінгіт. Пік захворюваності припадає на періоди, коли відбувається зміна серогрупи збудника (це група мікроорганізмів одного виду, що об’єднуються загальною антигенною структурою). Найнебезпечнішими вважаються групи А, В і С, а група А по небезпеці перевершує дві інші. Найбільшого поширення вона отримала в країнах Африки, Китаї, Монголії. Характеризується тим, що незворотності хвороба досягає протягом одного дня», – пояснює доктор медичних наук, провідний науковий співробітник лабораторії епідеміології менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів ЦНДІ епідеміології Ірина Корольова.
Цілком природно, що всіх хвилює питання, яким чином можна заразитися цим страшним захворюванням? У народі вперто ходять чутки, що достатньо в холодну погоду походити без головного убору, добре застудитися – і захворювання забезпечене.
Лікар-інфекціоніст Юрій Іванов пояснює, що саме по собі переохолодження викликати менінгіт не може, але «підштовхнути» до цього організм цілком здатне. У більше половини випадків джерелом захворювання стають менінгококи. Крім цього, викликати менінгіт можуть бактерії, віруси, грибки. У рідкісних випадках хворобу приносять деякі найпростіші, які потрапляють в порожнину черепа і викликають запалення. Будь-яка з цих гидот з більшою легкістю проникає в організм при ослабленому імунітеті. Не випадково найчастіше менінгітом хворіють діти, особливо до року життя – період, коли імунітет ще не сформований.
Доктор медичних наук Олександр Платонов розповідає про способи зараження бактеріальним менінгітом. За словами вченого, дуже часто лікарі виявляють таких збудників менінгіту, як гемофільна і туберкульозна палички, а також пневмокок і менінгокок. В організмі є місця (шлунково-кишковий тракт, носоглотка), де бактерії живуть завжди – корисні, нешкідливі або хвороботворні. Але їх в жодному разі не повинно бути в спинно-мозковій рідині або в крові. Наприклад, з кожних ста осіб від одного до п’яти відсотків є носіями менінгокока в носоглотці. Самі люди здорові. Але при чханні вони «діляться» цим вірусом з оточуючими, які в більшості своїй також не захворіють. Однак, потрапивши в ослаблений організм, менінгокок починає з легкістю захоплювати його. Як тільки інфекція проникає в таке стерильне місце (кров або спинно-мозкова рідина), виникає менінгіт.
Такий його вид називають первинним. Вторинний менінгіт є наслідком ускладнення інших інфекцій: наприклад, від вогнища гнійного запалення або серйозної травми. Дуже небезпечними бувають осередки інфекції, розташовані неподалік від оболонок мозку, – гнійний отит, гайморит. У таких випадках інфекція по організму як правило поширюється з потоком крові.
Лікар-інфекціоніст Юрій Іванов розповідає, що бактеріальний менінгіт за способом поширення стоїть на другому місці. А пальма першості належить вірусному типу. Найчастіше його причиною стають віруси поліомієліту, Коксакі, ЕСНО-віруси (група ентероцитопатичних вірусів людини). Передаються такі віруси повітряно-крапельним шляхом через кашель, чхання, поцілунки, сексуальний зв’язок. Новонароджені можуть заразитися від хворої матері, причому при кесаревому розтині ймовірність зараження виникає багаторазово, причому не тільки вірусним, а й бактеріальним менінгітом.
Британський медичний журнал у 2008 році опублікував звіт, згідно з яким в місцях з помірним кліматом рівень вірусного менінгіту завжди трохи вищий, ніж в більш прохолодних широтах, а ось в тропічному і субтропічному кліматі він високий цілий рік, про що завжди слід пам’ятати туристам і мандрівникам, а вже тим більше тим, хто виїжджає в ці широти з дітьми.
