Цукровий діабет – це не просто високі показники цукру крові. Це важке захворювання, що впливає на роботу всього організму, поступово приводить до появи серйозних ускладнень. У лікуванні обох типів цього захворювання в останні роки відзначаються суттєві прориви, проте до цих пір ця недуга вважається невиліковною і вимагає постійної дієти і спеціальних ліків. Чим же небезпечний діабет?
Цукровий діабет I і II типу
Багато хто знає, що існує два основних типи цього захворювання. Однак механізм їх виникнення настільки неоднаковий, що, по суті, вони є абсолютно різними хворобами.
Головне, що їх об’єднує, – провідний діагностичний критерій, а саме підвищення рівня цукру в крові натще вище нормальних 5,5 ммоль/л.
При першому типі у хворого раптово розвивається недостатність або повне припинення вироблення інсуліну, який бере участь у метаболізмі глюкози. А при другому типі синтезується достатньо, але тканини перестають його сприймати, і цукор продовжує циркулювати в крові.
Головними симптомами обох типів є сухість у роті, сильна спрага (людина випиває до 20 літрів на добу) і рясне сечовипускання. Однак при першому типі людина досить швидко худне. Починається захворювання раптово, нерідко з кетоацидозу в молодому віці.
А другий тип – це доля повних людей похилого віку, які не стежать за харчуванням і споживають занадто багато вуглеводної їжі.
Якщо вчасно не звернутися за допомогою до лікаря-ендокринолога, не вести підрахунок хлібних одиниць, не робити вчасно ін’єкції інсуліну (I тип), або не приймати вчасно цукрознижувальні препарати (II тип), то поступово розвиваються різні серйозні ускладнення.
Ангіопатія
Ураження судин різного калібру є одним з найбільш небезпечних ускладнень діабету. Уражаються як капіляри, так і магістральні (великі) судини. Вони стають ламкими, посилюється їх проникність і схильність до утворення тромбів.
З цієї причини діабет підвищує ймовірність розвитку ішемічної хвороби серця, головного мозку, атеросклерозу судин кінцівок і ін. Саме це ускладнення призводить до таких серйозних ускладнень, як інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, гангрена кінцівок.
Полінейропатія
Високий рівень цукру в крові негативно впливає не тільки на стан судин, але і нервової тканини. Уражаються самі нерви і їх закінчення. При стажі хвороби більше 10 років дане ускладнення можна виявити у 75% хворих на діабет обох типів.
Провляється воно зниженням чутливості нервових закінчень, відчуттям плазуючих по шкірі мурашок, оніміння, мерзлякуватості. Хворі часто не відчувають дрібні подряпини і садна, дотик до гарячих предметів. В результаті, не приділяють цим травмам належної уваги і часто запускають їх.
Діабетична стопа
Це ускладнення є безпосереднім результатом двох попередніх: ангіопатія і полінейропатія нижніх кінцівок призводять до порушення чутливості і живлення шкіри, м’язів, підшкірної клітковини.
Особливо це виражено на стопах. Хворі не відчувають мозолів і натоптишів, появи дрібних ранок. У підсумку, приєднується вторинна інфекція, яка призводить до серйозного запального процесу.
Відсутність належного догляду за стопами є основною причиною появи гангрени, що служить показанням для ампутації ноги у хворих на діабет.
Ретинопатія
Ураження дрібних судин істотно відбивається на стані сітківки. Ангіопатія призводить до її руйнування, прогресивного зниження зору.
У хворих I типом перші ознаки ретинопатії лікар-офтальмолог може виявити вже через 10-15 років від дебюту хвороби, при другому типі процес протікає не так швидко.
Найнебезпечніше ускладнення – це відшарування сітківки, яка закінчується повною сліпотою.
Діабетична нефропатія
Дрібні судини нирок дуже уразливі перед цукровим діабетом. Їх ураження стає причиною порушення роботи цього органу. Першою ознакою хвороби є поява в сечі невеликої кількості білка (мікроальбумінурія), надалі при відсутності лікування його стає все більше, приводячи до протеїнурії в обсязі до кілька грамів білка на літр сечі.
Одночасно з цим функція нирок знижується, і в організмі затримуються продукти обміну, азотисті основи: підвищується рівень креатиніну, сечовини, прогресує аутоінтоксикація. Знижується швидкість клубочкової фільтрації і кліренс креатиніну – розвивається ниркова недостатність.
Серед хворих, які отримують замісну терапію гемодіалізом, чималий відсоток діабетиків.
Кетоацидоз і гіперглікемічна кома
Різке підвищення рівня цукру в крові призводить до істотного погіршення стану. Спочатку розвиваються слабкість, нездужання, зниження апетиту, далі з’являється шумне дихання і болі в животі. Хворий стає млявим і апатичним, виникає порушення свідомості (від сопору або оглушення до коми).
Від хворого виходить запах ацетону, який легко відчувається, навіть просто при знаходженні з ним в одній кімнаті. До цього стану призводить неадекватно призначена терапія (низькі дози інсуліну), або зловживання вуглеводними продуктами.
Саме з гіперглікемічної коми нерідко починається діабет I типу у дітей та підлітків.
Гіпоглікемія
Хворі на діабет вкрай вразливі перед гіпоглікемією. Якщо здорова людина відчуває голод досить безболісно: вона може дотерпіти до дому та там як слід підкріпитися, то у діабетиків все не так.
Падіння рівня цукру в крові нижче 3-4 ммоль/л вони переносять дуже погано: з’являється дикий голод, слабкість, сильна пітливість, тремтіння в руках і ногах, падає тиск. Основні причини – тривалий голодний проміжок і занадто високі дози інсуліну або цукрознижувальних препаратів.
Діабетики завжди повинні носити з собою будь-який вуглеводний продукт, яким вони зможуть швидко підкріпитися (шоколад, льодяники, печиво, маленьку баночку фруктового соку).
Зниження імунітету
На тлі тривалого стажу діабету істотно знижується стійкість перед інфекційними захворюваннями. Банальна застуда може привести до розвитку пневмонії або менінгіту.
Люди, які страждають на діабет повинні бути особливо уважні до свого здоров’я, вчасно лікувати будь-яку застуду і, по можливості, робити щеплення від різних вірусних і бактеріальних інфекцій.
Нерідко у них розвиваються грибкові ускладнення, тому жінкам часто доводиться лікувати молочницю.
Еректильна дисфункція
Ангіопатія і полінейропатія – це ускладнення, які призводять до зниження чутливості статевого члена. З’являються проблеми з ерекцією, вона стає нестабільною, пропадає, або значно знижується лібідо.
Однак, незважаючи на все перераховане вище, життя діабетика безпосередньо залежить від них самих. При правильному підході до харчування, способу життя і фармакотерапії, хворі практично нічим не відрізняються від здорових, можуть повноцінно працювати, заводити сім’ю і займатися спортом.
Не варто опускати руки: серед відомих людей багато тих, хто хворіє на цю недугу, і всі вони в один голос говорять, що діабет – не хвороба, а спосіб життя. Головне – прийняти цей факт і дотримуватися всіх лікарських приписів.
