Тромбоз – це стан, при якому в кровоносних судинах (венах і артеріях) формуються згустки крові (тромби). Найчастіше тромби утворюється в венах або відбувається венозних тромбоз (при якому тромб формується на ділянці венозного судинного русла, переважно – в ногах). Будь-який згусток крові перешкоджає нормальному кровотоку, проте катастрофа відбувається в той момент, коли тромб досягає розміру, якйи прирівнюється до розміру судини і повністю перекриває кровотік, або коли тромб (або його дрібна частина) відривається і разом з потоком крові потрапляє в судини легенів (цей стан називається легеневою емболією).
2/3 венозних тромбозів протікають безсимптомно або зі стертими симптомами. Людину турбують помірний біль в нозі і невелика набряклість, але не настільки виражена, щоб змусити її звернутися до лікаря. З трьох випадків тромбозу один прогресує, а два – спонтанно розсмоктуються.
Однак це не завжди означає, що тромбоз пройшов безслідно. Навіть в цьому випадку на стінці і клапані ураженої вени відбуваються незворотні зміни, які призводять до розвитку хронічної венозної недостатності. При дуплексному скануванні судин лікарі часто бачать посттромботичні зміни глибоких вен гомілки у пацієнтів, яким ніколи не діагностували венозний тромбоз.
Як помітити тромбоз на ранній стадії? Найчастіше він «стартує» в венах гомілки і супроводжується цілком терпимою локальною хворобливістю і припухлістю. При несприятливому сценарії тромб збільшується в розмірах, залучаючи до процесу вени стегна і малого тазу. Поступово виникає масивний набряк, почервоніння шкіри, розпираючий біль, набухання підшкірних вен. З моменту появи перших симптомів до звернення до лікаря зазвичай проходить 5-10 днів. Виняток становить клубово-стегновий тромбоз, який проявляється відразу – вираженим набряком і відчутними болями.
«Німі» тромбози (з повною відсутністю симптомів) можуть зустрічатися у лежачих хворих (після операції або паралічу) або в тому випадку, якщо тромб утворюється у венах малого тазу (зазвичай це відбувається під час вагітності та пологів, в післяпологовому періоді, при прийомі оральних контрацептивів). У подібних ситуаціях першою ознакою захворювання може бути легенева тромбоемболія «без ясного джерела».
Який тромб – найнебезпечніший? Чим більше вена і більше розмір тромбу, тим вище шанс виникнення тромбоемболії. Найбільш небезпечними вважаються проксимальні (розташовані близько до центру тіла) тромби – в венах стегна, таза і заочеревинного простору. Частота виникнення емболії при такій локалізації – вище 50%.
Гіпотетично небезпечним може стати і невеликий периферійний тромб (наприклад, в гомілці). Він так само мігрує в легеневі артерії і порушує рух крові. Дрібні емболії в 75% випадків протікають безсимптомно, але загрозу життю все ж представляють. Рано чи пізно в відсутності лікування вони можуть привести до порушення кровообігу і в деяких випадках – до летального результату. Тому будь-який виявлений тромб у венах вимагає активного лікування.
Венозний тромбоз – багатофакторне захворювання, яке виникає при несприятливому збігу обставин. Сказати, кому загрожує тромбоз, а кому ні, достеменно сьогодні неможливо (лише в деяких випадках схильність до тромбозів можна виявити за допомогою коагулограми – комплексного аналізу показників згортання крові).
Класичними факторами, що провокують появу тромбів, вважають ожиріння, авіаперельоти, зневоднення, довге перебування у вимушеному положенні, вагітність, варикозну хворобу (глибоких вен) і прийом оральних контрацептивів.
Це вірно лише частково. Ці обставини дійсно можуть привести до утворення тромбів, але лише при комплексному впливі. Наприклад, якщо ви 9 годин в літаку сидите нерухомо в незручній позі і весь політ відмовляєтеся від напоїв, при цьому страждаєте ожирінням, варикозом і приймаєте контрацептиви – шанс вийти з літака з тромбом дійсно досить великий. Але якщо справа обмежується чимось одним (наприклад, варикозом або прийомом контрацептивів) – ви ризикуєте не більше, ніж інші люди.
Дійсно небезпечними чинниками вважаються операції і травми (особливо – в комплексі). Такі тромби вважаються клінічно спровокованими, тому всі пацієнти з травами і після операцій проходять обстеження на предмет наявності тромбів.
У 10-20% хворих тромбоз може служити першою ознакою злоякісного новоутворення. Пацієнтам старше 50 років при виявленні тромбозу рекомендується проведення поглибленого пошуку онкологічного захворювання.
При першій підозрі на тромбоз потрібно звернутися до лікаря. У гострих випадках хворого відразу ж відправляють на операційний стіл – для перев’язки вен, установки фільтру або хірургічного вилучення тромбу. Але частіше тромбоз лікується амбулаторно. Доктор проведе первинну діагностику, підтвердить висновок на ультразвуковому дослідженні (дуплексне сканування вен) і призначить антикоагулянти – препарати для розрідження крові, завдання яких – звільнити просвіт судини.
Наберіться терпіння! Тривалість прийому антикоагулянтів може коливатися від 3 місяців до умовно довічного використання. І весь цей час потрібно буде навідуватися до поліклініки, щоб лікар оцінив ефективність (відсутність рецидиву), безпеку (відсутність кровотечі) терапії і визначив необхідну тривалість лікування.
