Синдром неспокійних ніг: що це таке і як з ним боротися

Про синдром неспокійних ніг вперше заговорили в 1685 році. Саме тоді лікар Томас Уілліс зафіксував перший випадок RLS (Restless Legs Syndrom). Однак свою назву діагноз отримав лише під кінець Другої світової війни в ході досліджень Карла-Акселя Екбома (його також часто називають синдромом Екбома).

На сьогоднішній момент вчені чимало просунулися у вивченні синдрому, але точні причини захворювання до цих пір не встановлені і завжди розглядаються індивідуально. Як же розпізнати RLS і які кроки варто зробити, якщо цей діагноз став вашим медичним випадком? Давайте розберемося разом із завідувачем кафедри нервових хвороб і нейрохірургії Першого московського державного медичного університету імені І. М. Сеченова.

Що таке синдром неспокійних ніг?

Синдром неспокійних ніг – захворювання, яке насправді може бути викликане абсолютно різними причинами. Наприклад, первинний синдром неспокійних ніг часто з’являється в молодому віці і зберігається протягом життя. Вторинний синдром неспокійних ніг може бути наслідком різних станів і захворювань, зокрема: дефіциту заліза, вагітності (внаслідок дефіциту заліза, фолієвої кислоти та інших причин), ниркової недостатності, ураження периферичних нервів, системних захворювань сполучної тканини, ускладнень від прийому деяких лікарських засобів.

RLS найчастіше проявляється в потребі рухати ногами через постійні неприємні відчуття. Характерно, що вони виникають або посилюються в нічний час, приводячи до порушення сну. Досить часто люди, які страждають від синдрому неспокійних ніг, звертаються до фахівців саме з такою скаргою, а при обстеженні з’ясовується, що реальна причина безсоння – RLS. При цьому досить поширені ситуації, коли людина змушена вставати вночі через неприємні відчуття в ногах і ходити по приміщенню. Це послаблює нездужання і часто допомагає заснути вже після кількох спроб.

У країнах Західної Європи і Північної Америки поширеність захворювання становить у середньому 5-10%, а в країнах Азії вона значно нижча. При цьому поширеність синдрому збільшується з 20 років, досягаючи піку в 70-79 років. Жінки страждають RLS в два рази частіше, ніж чоловіки.

Як визначити синдром?

За словами фахівців і схильних до симптому пацієнтів, відчуття при RLS часом можуть бути досить дивними і не піддаватися точному опису, а можуть бути цілком конкретними: ниючі, такі що зудять, тягнуть або пульсуючі відчуття, а також відчуття, як ніби вас злегка вдаряє струмом по ногах. До характерних ознак синдрому неспокійних ніг також відносять:

  • Гостре бажання рухати ногами, особливо якщо ви довго сиділи або лежали;
  • Тимчасове полегшення з початком пересувань;
  • Посилення симптомів ближче до вечора або в нічний час (або вдень і ввечері).

Ви можете виявити ці симптоми в будь-якому віці, але RLS частіше зустрічається у людей старшої вікової категорії. Якщо ви спостерігаєте їх за собою і вам немає 40 років, цілком можливо, тут зіграв роль фактор спадковості. При синдромі неспокійних ніг ви також можете відчувати неприємні відчуття з іншою періодичністю: наприклад, кілька разів за одну ніч, в тиждень або навіть рідше. Але, як вже говорилося, з віком частота прояву симптомів підвищується.

Як лікувати захворювання?

При вторинному синдромі неспокійних ніг допомагає ефективне лікування станів і захворювань, що викликають синдром: наприклад, нормалізація рівня заліза при його дефіциті або скасування лікарського засобу.

Однак в будь-якому випадку самолікування при RLS є неприпустимим, так як медицині відома велика кількість захворювань зі схожими симптомами. Якщо у вас є підозра на наявність синдрому неспокійних ніг, то перше, що необхідно зробити, – це пройти консультацію у фахівця, який виявить причину синдрому і на основі обстеження призначить терапію.

Лікування вторинних випадків синдрому неспокійних ніг багато в чому грунтується на усуненні основної причини. До їх з’ясування рекомендуються гігієна сну, відмова від прийому алкоголю, куріння, ванни для ніг. Серед лікарських засобів часто застосовуються ті ж препарати, що і при хворобі Паркінсона. Їх дозу визначає лікар.

Джерело

Поділись


Новини партнерів