Варикозна хвороба вен нижніх кінцівок – одне з найбільш частих захворювань серцево-судинної системи в популяції сучасної людини. Найбільший відсоток людей, які страждають від цієї недуги, зустрічається саме серед міського населення. Сидячий спосіб життя, нехарактерні для природного місця існування навантаження, а так само вроджена (генетична) схильність є основними причинами його розвитку.
Варикоз нижніх кінцівок
Більшість з нас звертає увагу на варикозне розширення вен тільки тоді, коли процес зайшов вже достатньо далеко, і зовнішній вигляд ніг починає доставляти естетичний дискомфорт. Головною підступністю даного захворювання є те, що його основні симптоми для пацієнта залишаються практично непомітними і ховаються протягом довго часу. Погодьтеся, кожен другий з нас піде до лікаря, тим більше до хірурга (страшного дядька зі скальпелем, гострими гачками, зажимами і іншими неприємними штуковинами) тільки тоді, коли хвороба вимотає так, що далі терпіти вже не буде сил. В цьому і полягає основна підступність цієї патології – вени не болять! В їх будові відсутні больові рецептори, це анатомічний факт.
Вся суть даного захворювання криється в появі локального джерела надлишкового тиску (гіпертензії), яка і служить причиною розширення та подальшої деформації вен. Тепер давайте розберемося, чому це погано.
Здоров’я будь-якої вени визначається здоров’ям її клапанного апарату, який розташований всередині судини. Уздовж всієї венозної системи від кінчиків пальців до рівня серця знаходяться химерні внутрішньосудинні утворення, клапани, які пропускають кров тільки в одному напрямку. Кожен раз, коли ви робите вдих, в легенях створюється момент негативного тиску, і кров через серце спрямовується в них.
Для спрощення розуміння згадайте, як ви набираєте воду в гумову грушу. Згадали? Так, так, все саме так і відбувається. Але під час видиху легкі спадають, і тиск в судинах вирівнюється. Відповідно, кров під дією сили тяжіння починає просто падати вниз, до ніг. Саме клапанний апарат не дозволяє їй зробити це. Тобто, клапани дозволяють крові дістатися назад до серця і потрапляти в легені.
Що ж відбувається, коли мова йде про варикозну хворобу?
Один з клапанів внаслідок будь-яких зовнішніх факторів виходить з ладу. А клапан, що пролягає нижче, при цьому починає відчувати подвійне навантаження. На даній ділянці вени утворюється локальне джерело надлишкового тиску всередині судини, якого в нормі бути там не повинно. Так як венозна стінка спочатку не пристосована до більш високого, на відміну від звичного низького, тиску, її стінка починає поступово розширюватися, трансформуючись в варикозний вузол. В даний процес втягується і нижній клапан, стінки якого також прикріплені до венозної стінки, яка вже розширюється, і він теж виходить з ладу. З нижнім клапаном відбувається та ж історія. І так далі, і так далі, поки з ладу не вийде весь анатомічний басейн.
Саме цей механізм є найбільш частою історією для більшості наших пацієнтів. Однак, на жаль, причиною їх звернення найчастіше стає естетична, а не медична сторона питання. Люди ж, байдужі до свого зовнішнього вигляду, довгі роки вважають, що ця проблема не заслуговує уваги, вважаючи за краще відкладати її рішення на потім.
Ще однією причиною, по якій пацієнти найчастіше звертаються до хірурга-флеболога, є виражені болі, причиною яких, на їхню думку, є саме вени і страшні тромби всередині них. Тут потрібно відразу ж зробити маленьку ремарку і згадати про те, що я говорив про дане захворювання вище – вени не болять.
Больові відчуття, швидше за все, в цих випадках пов’язані з наявністю дегенеративно-дистрофічних змін в попереково-крижовому відділі хребта, причиною яких найчастіше є зсув кістково-хрящових структур і подальше защемлення нервових закінчень, частина яких бере участь в іннервації нижніх кінцівок, але майже завжди проходить поруч з великими судинами, в тому числі і венами. Тобто, біль до варикозу найчастіше не має ніякого відношення, і розраховувати на їх зменшення після вирішення проблематики з венами, не варто.
Ускладнення варикозної хвороби
Основна підступність варикозної хвороби полягає в іншому, а саме в двох грізних ускладненнях, які, рано чи пізно, з дуже високою часткою ймовірності, наздоженуть пацієнта.
Перше ускладнення, яке найбільш часто зустрічається – це трофічна виразка. Зараз розповім, чому. Збагачення тканин киснем грунтується на принципі Бернуллі: рідина завжди біжить із зони високого тиску в зону нижчого. У артерії тиск високий, 120 мм рт.ст., а в вені низький – 4-6 мм рт.ст. Різниця в величинах тиску називається «градієнтом тиску», і в середньому, вона повинна складати 114 мм рт.ст. Саме завдяки цій різниці відбувається перетік крові (дифузія) через тканини з артерій в вени, попутно збагачуючи їх киснем.
Тепер давайте спробуємо разом розібратися: як же зміниться постачання тканин киснем при зменшенні чисельного значення градієнта, скажімо, на 50% (з 114 до 57 мм рт.ст.)? Все правильно, на 50% зменшиться швидкість перетікання крові через тканини з артерій в вени. Відповідно, на 50% зменшиться і обсяг кисню, що надходить в них. Відповідно, на 50% зменшиться і обсяг евакуації крові з тканини. Саме так формуються ділянки, які страждають від нестачі кисню, з їх наступною поступовою загибеллю і формуванням трофічних виразок і саме так формуються набряки пов’язані з погіршенням відтоку крові. Хоча, справедливості заради, слід зазначити, що набряки можуть формувати і ортопедичні проблеми. Наприклад, поперечна плоскостопість.
Другим грізним ускладненням цього захворювання є тромбози. Вся справа в тому, що кров як рідина зберігає звичні нам характеристики тільки за умови її постійного руху з певною швидкістю. Будь-який з нас може згадати, що відбувається з краплею крові, яка впала на поверхню: вона дуже швидко згортається. При відсутності коректної роботи клапанного апарату всередині вен (принципу сходинок) на вдиху і видиху кров починає вступати в протитечію сама з собою, створюючи зони пристінкової турбулентності (завихрень). Там, де є завихрення, там завжди є уповільнення струму крові, а там, де є уповільнення струму крові, завжди є умови для тромбоутворення. Найчастіше тромби утворюються в пологих ділянках варикозних вузлів. Як тільки вони стають достатнього розміру, тромб повністю перекриває простір вени, приводячи до її тромбозу і подальшого запалення (флебіту). Клінічно він проявляється у вигляді хворобливого, запаленого, найчастіше підшкірного, тяжа. Це, мабуть, єдина ситуація, при якій вена може хворіти. Але болить не як вена, а запалені ділянки тканин навколо неї.
Тромби мають вкрай негативну особливість відриватися і з потоком крові долітати до легень, закриваючи великі судини в них. Це важке ускладнення називається тромбоемболією легеневих артерій, що нерідко призводить до миттєвої смерті пацієнта.
Резюмуючи все вищесказане, можна сказати, що варикозна хвороба – це захворювання, причиною якого завжди є джерело гіпертензії в системі нижньої порожнистої вени, наслідком якого є трофічні і тромбоемболічні ускладнення, і в останню чергу, естетичний дискомфорт. Ще раз хотілося б звернути вашу увагу на те, що больовий синдром і злегка виражені набряки не є обов’язковими проявами даного захворювання.
Так як же зрозуміти, що варикоз став саме вашою проблемою?
Наявність великих (більше 2 мм) нерівномірно розширених, що мають звивистий хід, вен, є абсолютним показанням для якнайшвидшої консультації хірурга-флеболога.
