Християни східного обряду відзначають 15 лютого одне із 12 найголовніших церковних свят року — Стрітення Господнє.
Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.
Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.
Історія святкування ж цього дня сягає III і IV століть — саме тоді згадки про Стрітення вперше зустрічаються у творах християнських святих. А офіційно у всій Візантійській імперії цей день було визнано святом у 542 році за правління імператора Юстиніана.
Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.
Дохристиянська історія свята:
Святкування Стрітення в Україні походить ще з дохристиянських часів. Його тоді також назвали Стрічення, Стріщення, Громниці або Зимобор.
У народі вірили, на Стрітення зима вирушає туди, де було літо, а літо — туди, де була зима. По дорозі вони зустрічаються та сперечаються між собою. Хто виграє у суперечці, той ще залишиться на цих землях господарювати. Якщо до вечора потеплішає, то виграло літо і скоро будуть потепління. Якщо ввечері стало холодніше, то зима ще зостанеться на деякий час.
А назва така була у свята, тому що вважалось — 15 лютого, це єдиний день, коли взимку може пролунати грім.
Прикмети, ворожіння, звичаї:
Якщо на Стрітення з дахів звисали бурульки — їх збирали і розтоплювали, додаючи у воду. Таку воду вважали цілющою, здатною вилікувати як рани чи внутрішні захворювання, так і вберегти від злого ока і відьмацьких чар. Нею освячували воїнів перед битвою, господарі кропили худобу на першому вигоні, а пасічники окроплювали вулики в початку сезону.
Ворожіння на Стрітення було таке: виставляли тарілку з зерном на ніч на вулицю. Як зранку на ньому з’явилась роса, то буде врожай, як нема роси — справи будуть кепські.
В цей день в церквах України святили воду та свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися “громичними”, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали “громичну” свічку – “щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!”. Від “громичної” свічки і саме свято, крім “Стрітення” або “Стрічання”, називалося колись “Громиця”.
Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову – ще не вживану – посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це – цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що “поможе”. Найкраще ця вода ніби помагала від “пристріту” – від хвороби, що її спричиняло “погане” око.
Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: “Боже тебе збережи!”. Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.
Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса – врожай, нема роси – немає врожаю.
На Стрітення Господнє не можна:
Сваритися, робити прибирання, вишивати, прати, працювати в городі та митися.
Заборона на роботу має виняток, вона дозволяється, якщо це робота на благо іншим людям, необхідна допомога.
Заборона ж з приводу купання стосується лише лазні — адже, щоб помитись у лазні, потрібно було працювати: колоти дрова, носити воду, тощо. Щодо звичайного сучасного душу ніяких заборон немає.
Також не радили на Стрітення вирушати у далеку мандрівку. Через мінливу погоду у цей період мандрівника могли спіткати різні неприємності, тож люди раніше остерігались далекої дороги. Існувало навіть прислів’я: “На Стрітення вирушиш в дорогу – скоро додому не повернешся”.
Ще одна цікава заборона – класти у цей день гроші на кухонний стіл. Вірили, що тоді удача від вас відцурається, а гроші буквально будуть витікати крізь пальці.
Народні прикмети на Стрітення:
- Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
- Відлига – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
- Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!
- Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!
- День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
- Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.
- Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
- Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою.
- Як на Стрітення з стріх капає, ще велика буде зима.
- Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
- Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.
- Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.
- Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.
- Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна. – Якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень – зернові будуть середні, а увечері – недорід.
- Якщо на деревах іній – вродять добре гречка і бульба. Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете – весна буде пізня й холодна.
- Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
- Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
- Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
