Регулярне споживання алкоголю удвічі знижує ризик розвитку у людини ревматоїдного артриту, стверджують шведські вчені.
В ході двох досліджень на цю тему експерти з Каролінського інституту проаналізували історії хвороби 2750 людей – і про результати своєї роботи повідомляють в спеціалізованому виданні Annals of the Rheumatic Diseases.
З’ясувалося, що у людей, які випивають (в перерахунку) по п’ять келихів вина на тиждень, ймовірність розвитку хвороби скорочується вдвічі в порівнянні з тими, хто не п’є взагалі або споживає лише мінімальні дози алкоголю.
При цьому медики попереджають: надмірне пияцтво призводить до збільшення ризику цілого ряду інших недуг.
Ревматоїдний артрит – автоімунне захворювання, що викликається збоями в імунній системі людини. Воно призводить до ослаблення, затвердіння і розбухання суглобів. Тільки в Сполученому Королівстві на нього страждає близько 400 тисяч чоловік.
Шведські вчені в ході двох своїх досліджень намагалися зрозуміти, як впливають на пацієнтів різні екологічні та генетичні фактори. Учасникам ставили питання, що стосуються стилю їхнього життя, в тому числі їх пристрасті до тютюну і алкоголю, – і в той же час брали у них на аналіз кров.
Куріння – шкода, алкоголь – під питанням.
Один з дослідників, доктор Хенрік Каллберг, підкреслює: найважливіший висновок, який зробили він і його колеги, полягає в тому, що куріння є дуже суттєвим фактором у розвитку ревматоїдних артритів.
У той же час, відзначає він, «важливо знати, що помірне споживання алкоголю не представляє небезпеки і в якомусь контексті може позитивно впливати – в тому, що стосується небезпеки появи в майбутньому ревматоїдного артриту».
Читайте також: Таке порушення сну передує ранньому інфаркту
Фахівці і раніше знали про наявність певного зв’язку між помірним споживанням алкоголю і зниженням небезпеки виникнення інших запальних процесів, що призводять, зокрема, до серцево-судинних захворювань. Причини цього, однак, вченим досі невідомі.
Професор Роберт Муц з британської «Кампанії дослідження артритів», вважає, що, алкоголь може діяти як своєрідний щит проти факторів, що викликають ревматоїдний артрит. Однак, додає він, роботу шведських колег поки не можна вважати закінченою, а їх висновки – однозначними.