Пенсіонери, які регулярно займаються танцями, володіють більш значним захистом від втрати пам’яті і старечого недоумства в порівнянні з тими, хто часто гуляє пішки або катається на велосипеді. До такого висновку прийшли дослідники з Німеччини.
Регулярні заняття танцями дозволяють протидіяти віковим зниження мозкової діяльності, саме це продемонстрували скани мозку добровольців. При цьому танці є більш ефективними в профілактиці старечого недоумства, ніж піші прогулянки або катання на велосипеді, або велотренажері. Такими є результати спостережень за людьми похилого віку, які практикували різні види фізичних навантажень протягом півтора років. Німецькі дослідники оцінили вплив цих навантажень на здоров’я 62 осіб із середнім віком в 68 років, оцінюючи розмір їх центру пам’яті – гіпокампу у мозку.
Пенсіонери, які практикували пішу ходьбу або велосипедні тренування, просто робили одні і ті ж рухи, що повторювалися протягом 90 хвилин. У людей, які були у складі танцюючої групи, зазначалося значно більше самих різних рухів, що мають хореографічне походження. В результаті, саме в цій групі і спостерігався більш значний розмір гіпокампу. А це дозволяє припустити, що заняття танцями забезпечують виражену профілактику старечого недоумства. Саме ті зусилля, які прикладає людина для навчання новим рухам в танці, дозволяють їй значно сповільнити зниження обсягу мозку, яке викликає проблеми з пам’яттю і хворобу Альцгеймера.
Після 70 років ми щорічно втрачаємо 1% обсягу мозку в області, яка контролює пам’ять. Це призводить до забудькуватості, проблем з навігацією і, в деяких випадках, до деменції. Однак гіпокамп є однією з декількох частин мозку, де можливий процес регенерації і запобігання подібного вікового зниження пам’яті. Це і довели вчені з Німецького центру нейродегенеративних хвороб, які оцінювали вплив фізичних навантажень на профілактику старечого недоумства.
