Чому виникає закладеність носа? Воно пов’язане з набряком тканин і розширенням судин. Зазвичай такі зміни є наслідком будь-яких патологічних процесів. Іноді до закладеності приєднується виділення слизу, але у деяких цей симптом спостерігається без нежиті.
Симптоми
Основним симптомом є, звичайно, безпосередньо закладеність носа. Але так як вона може приводити до постійного дефіциту кисню, то нерідко виникають і деякі інші пов’язані з гіпоксією прояви, наприклад, головні болі, підвищена стомлюваність, запаморочення, зниження працездатності, сонливість та інші подібні.
Причини
Інфекційний риніт. Як правило, при такому захворюванні активно виділяється слиз (тобто соплі), але в перші дні розвитку він може не виходити. Так що якщо на наступний день ринорея (тобто нежить) все ж з’явиться, ймовірно, в слизові оболонки носових пазух вторглися патогенні мікроорганізми (наприклад, грибки, віруси, найпростіші паразити, бактерії), і ваш організм намагається від них звільнитися, виводячи разом із слизом.
Алергічний риніт. Якщо слизові оболонки носових пазух потрапляють алергени, то організм реагує на це виділенням гістамінів, які провокують запалення і набряклість тканин. Найчастіше алергія супроводжується відділенням слизу, але може протікати і без нежиті.
Вазомоторний риніт. Таке захворювання обумовлене порушеннями нервово-рефлекторних механізмів реагування слизової на зовнішні дратівливі впливи. У підсумку оболонки не можуть давати адекватну відповідь і набрякають. В основі проблеми зазвичай лежать порушення роботи вегетативної нервової системи, але точні причини невідомі.
Поліпи в порожнині носа. Вони можуть повністю або частково перекривати носові проходи і, таким чином, порушувати природні процеси дихання, не провокуючи при цьому виділення слизу.
Аденоїдит – розростання аденоїдних тканин. Таке захворювання часто діагностується у дітей і може сильно порушувати носове дихання, що проявляється у вигляді закладеності носа. Але нежитю немає, адже слизові пазух жодним чином не дратуються і в процес не втягуються.
Різні травми носа, причому як прості, так і складні. Наприклад, навіть банальна подряпина або садно на слизовій оболонці може викликати її набряк і, як наслідок, закладеність. Більш складний варіант – викривлення носової перегородки, воно теж значно порушує процеси нормального носового дихання.
Надмірно сухе або забруднене повітря. Через такі негативні фактори слизові можуть пересихати, дратуватися, запалюватися і набрякати, причому все це іноді відбувається без нежиті.
Прийом певних лікарських засобів. Деякі з них викликають розширення судин, в тому числі і розташованих в носі. Через це може розвиватися закладення. Але воно припиниться після відміни медикаментозного засобу.
Зловживання алкоголем. Така шкідлива звичка теж може провокувати розширення судин.
Сторонні тіла в носі. Ця причина найбільш поширена серед дітей, яким властиво вивчати своє тіло і засовувати в отвори різні предмети.
Вагітність. Так, симптом часто зустрічається серед майбутніх мам і безслідно зникає після пологів.
Як лікувати?
Лікування закладеності носа має бути спрямоване, насамперед, на усунення причин виникнення такого симптому. Напрямки терапії можуть бути наступними:
Лікування алергії полягає у виключенні будь-яких контактів з потенційними алергенами. Але так як можливо це далеко не завжди, то багатьом алергікам призначаються антигістамінні препарати, що усувають основні симптоми реакцій, в тому числі і закладеність носа.
Лікування може включати й так звані ” відволікаючі процедури, засновані на звуженні судин за рахунок стимуляції припливу крові до іншим частин тіла (відповідно, вона йде з судин носа, і вони звужуються). Це можуть бути гарячі ванночки для ніг, носіння вовняних шкарпеток (для посилення та прискорення ефекту можна насипати гірчицю), гірчичники на ікри.
Для усунення основного симптому лікар може порадити застосування судинозвужувальних крапель, що знімають набряклість. Вони дуже ефективні, але шкідливі, так як, по-перше, найчастіше пересушують слизові, по-друге, викликають звикання і розвиток хронічного риніту. І щоб уникнути небажаних наслідків, не застосовуйте засоби даної категорії довше 5 днів, а також вибирайте препарати з вмістом масел (вони зволожують носові пазухи і сприяють їх регенерації при ушкодженнях).
Можна спробувати випити чай з липою або малиною, такі засоби стимулюють активне потовиділення і тим самим виводять рідину, трохи знімаючи набряклість слизових оболонок носових пазух.
При наявності поліпів знадобиться хірургічне лікування, що передбачає оперативне видалення таких новоутворень.
Допоможуть полегшити стан і регулярні промивання носових пазух з використанням морської води, фізіологічного розчину або спеціальних препаратів, таких як «Аквалор», «Долфін», «Аквамаріс». Дані процедури дозволять зволожити слизові, вивести надлишок рідини (цей ефект відноситься до розчинів з вмістом солі), а також очистити порожнину від забруднень, алергенів і патогенних мікроорганізмів.
Якщо ви підозрюєте, що в носі є якийсь сторонній предмет, то негайно зверніться до отоларинголога, щоб він за допомогою спеціального обладнання його витягнув. Але робити це самостійно не варто, адже при будь-якому необережному русі ви можете заштовхати чужорідне тіло ще далі, а це призведе до небажаних наслідків.
Може допомогти лікування народними засобами. Так, добре себе зарекомендував сік алое, який слід закапувати в кожну ніздрю по дві краплі кілька разів на день. Ця рослина володіє масою корисних властивостей: припиняє запальні процеси, стимулює регенерацію і прискорює процеси загоєння, а також надає антисептичну дію. Також можна використовувати і сік коланхоэ, але він може спровокувати чхання, так що його краще розбавляти водою. А деякі радять застосовувати буряковий або морквяний свіжовичавлений сік.
Обов’язково зволожуйте повітря в приміщенні, особливо в опалювальний сезон. Для цього можна використовувати зволожувач або наповнені водою і розставлені по кімнаті ємності.
При хронічному або вазомоторному риніті отоларинголог може рекомендувати курсове застосування гормональних назальних крапель або спреїв.
