Згідно з недавнім дослідженням, навіть невелика порція мигдалю на день може вплинути на кишкову флору і здоров’я кишечника. Зокрема, споживання збільшує виробництво бутирату жирних кислот із коротким ланцюгом, що сприяє здоров’ю кишечника.
Дослідницька група під керівництвом професора Кевіна Уїлан з Королівського коледжу Лондона досліджувала вплив цільного та меленого мигдалю на склад кишкового мікробіома (кишкової флори). Результати були опубліковані у Американському журналі клінічного харчування.
«Кишковий мікробіом складається із тисяч мікроорганізмів, які живуть у кишечнику. Вони відіграють важливу роль у перетравленні поживних речовин і можуть позитивно чи негативно впливати на наше здоров’я, зокрема на нашу травну та імунну системи», — пояснюють дослідники.
Дієта, у свою чергу, надає далекосяжний вплив на склад кишкової флори, що, у свою чергу, може мати наслідки для здоров’я, що не обмежуються кишечником. Наприклад, кишкова флора також впливає на ризик розсіяного склерозу і навіть на мозок та поведінку через вісь кишечник-мозок.
Механізми, за допомогою яких кишковий мікробіом впливає на здоров’я людини, все ще вивчаються, але є докази того, що вживання певних продуктів може позитивно вплинути на типи бактерій у нашому кишечнику або те, що вони роблять у нашому кишечнику, за даними британської дослідницької групи.
Щоб перевірити, чи може мигдаль зіграти тут позитивну роль, для поточного дослідження було набрано 87 здорових дорослих, які перед початком дослідження споживали менше кількості клітковини, що рекомендується, і типових нездорових закусок (наприклад, шоколаду, чіпсів).
Учасники були поділені на три групи: одна група міняла свої закуски на 56 грамів цільного мигдалю на день протягом чотирьох тижнів, інша — на 56 грамів меленого мигдалю на день, а контрольна група їла мафіни з тією ж калорійністю, повідомляють дослідники.
На початку дослідження та через чотири тижні визначали склад мікробіоти кишечника (за допомогою секвенування генів), наявність коротколанцюгових жирних кислот (газова хроматографія) та летких органічних сполук (газова хроматографія/мас-спектрометрія), а також визначали час кишкового транзиту, обсяг випорожнень та кишкові. симптоми.
За словами вчених, хоча вживання мигдалю мало обмежений вплив на склад мікробіоти кишечника, рівень бутирата збільшився, що свідчить про позитивні зміни у функціональності мікробіоти.
Вміст бутирату був значно вищим у тих, хто їв мигдаль, порівняно з контрольною групою, і «кишкова мікробіота впливає на здоров’я людини, серед іншого, за рахунок виробництва коротколанцюгових жирних кислот, таких як бутират», — каже професор Вілан.
Коротколанцюжкова жирна кислота служить джерелом палива для клітин товстої кишки, регулює всмоктування інших поживних речовин у кишечнику та сприяє балансу імунної системи. Таким чином, він відіграє вирішальну роль у здоров’ї кишечника.
