Дружини і коханки – 5 книг, які варто прочитати в березні

…Іноді в книжках цих авторів, чиї сюжети ніби вимандрували з «живого» життя, стаються речі, які перевертають світ героїв догори дриґом. І тоді звичайна мелодрама стає психологічним трилером, соціальна проза – справжнім детективом, і навіть у назву оповідань на зразок «Пропитчик и пистолетчица» закрадаються грайливі конотації. Не інакше весна приходить в сучасну прозу, і на це, як-то кажуть, нема ради!

Джейн Коррі. Дружина мого чоловіка. – К.: Нора-друк, 2019

Дія цього психологічного трилеру розгортається в межах любовного квадрату. Саме так, бо після мелодраматичних стосунків трьох головних героїв – молодого подружжя з чоловіком-художником на чолі та юною сусідкою-італійкою, за якою наглядає його дружина, на сцену виступає четверта дійова особа. Напруга в романі зростає поволі, щаслива дружина світиться щастям у кількох розділах, чоловік малює (зокрема малу красуню-сусідку), але рутинна робота бере своє, і десь наші герої не допрацювали над своїм родинним щастям. Тим часом юна натурниця виростає, художник став відомим, а їй нічого не дісталося. Як все обернеться для подружжя? Чи залишиться дружина, яка, по суті, впустила свого чоловіка, з тим самим героєм з любовного «квадрату»? «Щось надзвичайно дивне є в тім, що у вашого чоловіка — інша дружина, – звіряється вона. – Дуже скоро Карла стане Карлою Макдональд. Ми обидві будемо місіс Макдональд. Вона буде дружиною мого чоловіка, бо, навіть якщо ми юридично з Едом більше не чоловік і дружина, ти ніколи по-справжньому не зітреш шлюб. Це не гумкою або коректором пройтися по паперу».

Мішель Френсіс. Дівчина мого сина. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Героїня цього роману мала все, що потрібно для щастя. Успішна кар’єра на телебаченні, розкішний будинок у престижному районі Лондона, вілла на Лазурному березі і син Даніель. Зваблива, розумна, амбітна дівчина — нова подружка сина — ідеально пасувала до цієї досконалої картини. На думку багатьох, але не матері… Чому всі просять її відпустити сина і не втручатися в його життя? Чому більше ніхто не бачить за гарним личком хижу мисливицю за грішми? Чому лише вона знає: ця дівчина прийшла, щоб забрати в неї все? Таким чином, напружений сюжет і динамічне закінчення роблять цю історію справжнім психологічним чтивом. Яку, додамо, розповідається з двох точок зору: матері та дівчини її сина. З одного боку, мати захищає свою дитину від явної хижачки, а з другого – молода дівчина будь-що-будь хоче заміж за багатія, щоб вирватися, нарешті, із злиднів.

Саша Малый. Я там был. – К.: Каяла, 2018

Любов живе в збірці оповідань, що складається в душевну аудіокнигу, протягом майже всіх історій її героя. І неважливо, що форми вона приймає часом гротескні, вантажник Валентин згадується у День всіх закоханих, а химерна «любов до Батьківщини», на якій автор давно вже не живе, мешкаючи в Німеччині, заміняє його героям радянського часу всі можливі розваги. Загалом це справжній епос пізнього совка. Київська богема, макова соломка, КГБ і художники. За сюжетом, який все ж таки присутній у цьому своєрідному «романі» з епохою – робота героя в театрі у Києві, на будівництві в Німеччині, на зборі яблук для Володимирського і Бессарабського ринків і ще на кількох екзотичних посадах, що залишилися далеко позаду в царстві радянського абсурду. Який, наче рукописи і фото близьких та знайомих , все-таки горять на вічному вогні розхристаної пам’яті. «Было поздно. Сидело много людей за длинным столом. Пили и шумели. Возле входа елка стояла в игрушках. Я зашел, когда она только разгоралась. Они ничего не заметили, веселясь. Потушили, слава Богу». Загалом життєві оповідки, синкоповані авторським тембром і майстерно виписаними текстами – мабуть, найкраще з того, що може запропонувати нам жанр «усної» історії, з якої складається наше «живе» життя.

Ольга Деркачова. За лондонським часом. – Брустурів: Дискурсус, 2018

«За лондонським часом» – це збірка малої прози, в якій реалістичне переплітається з романтичним, а реальне з дивовижним. Збірка розділена на дві частини, одна з яких має назву «Янголи», а друга – «Люди». Хоч герої обох частин мають спільні вади, роблячи все «заради кохання». «Колись, коли у мене виростуть крила, я не чекатиму більше на твою появу в «Однокласниках», – обіцяє одна з героїнь збірки, – не вішатиму там фотки, аби тебе душила гидка і потворна жаба, яку дівчину ти втратив. Мені буде байдуже, що ти мене втратив, що я втратила тебе, бо ж у мене будуть крила». Загалом у центрі всіх оповідань – людина з її болями, переживаннями, радощами, пошуками себе та інших. Тематичний спектр: мир, війна, самотність, любов. Головні герої – здебільшого жінки, що прагнуть бути почутими, протестують проти насилля та жорстокості, шукають самореалізації і намагаються протистояти світу цинізму.

Єва Лотоцька. Параноя. UA. – Л.: Астролябія, 2018

Цей любовно-психологічний роман – саме про стосунки, точніше, про їх розмаїття у нашому сірому для когось сьогоденні. Те що для одної героїні – норма, те для другої – нонсенс, заборона, готовий діагноз для психіатра. За сюжетом, одна з них, Дзвінка — вдова з донькою – закохується в «чужого» мужчину. Протягом непростого спілкування їй важко миритись з широтою поглядів обранця, але вона принаймні намагається. Натомість друга героїня, Леська — модельєр з талантом вляпуватись в історії, колекціонує коханців і хоче прославитись. Тим часом, крізь призму їх ставлення до своїх обранців потроху вимальовується… світ чоловіків. Саме він об’єднує жінок у їхньому бажанні пізнати «справжнє кохання» – містичне, таємниче, небуденне почуття, яким володіє Єдиноріг. А також… ті самі обранці, які часом не ті, ким здаються. «Згадалося, як свого часу, на зорі їхніх стосунків писала Мольфарові в припливі ніжності: «Так хочу до тебе притулитися» – і дістала дотепну на його смак відповідь: «Притулись до одвірка».

Автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Жіночий Світ

Поділись


Магазин