Генетик пояснює, як визначити свою біологічну сумісність із коханим

Супутника життя можна вибрати за простим аналiзом – зразка слини з внутрiшньої щоки чоловiка та жiнки.

Швейцарськi вченi розробили тест, який i визначає генетичну (гiсто-) сумiснiсть або ж – несумiснiсть партнерiв. У деяких європейських аптеках продаються набори для проведення такого тесту. Однак у нас у всіх є природній “прилад” для проведення такого аналізу. І це – ніс.

– Природа, на щастя, захищає людей вiд випадкiв крайньої “незгоди”: несумiснi чоловiк та жiнка (або хтось один із них) попросту не вiдчувають один до одного симпатiї. Навiть запах людини дратує, – пояснює Олександр Вайсерман, доктор медичних наук, генетик, головний науковий спiвробiтник Iнституту геронтологiї НАМНУ. – Йдеться про особливi речовини феромони, що їх не замаскуєш жодними парфумами. Антипатiя вiдчувається пiдсвiдомо. Так природа береже нас вiд невдалих шлюбiв i застерiгає: не можна йти проти свого серця.

Цiлком iнше спостерiгається при гiстосумiсностi. Абсолютна бiологiчна сумiснiть – це i є, з позицiї генетики, любов із першого погляду. Люди з першого дотику вiдчувають, що створенi одне для одного. Як правило, у них i дiти здоровi, i сiм’ї мiцнi.

Бiологiчна несумiснiсть – це механiзм, який природа придумала для пiдтримування здорового потомства i для того, щоб не допустити близькородиннi шлюби. Як вiдомо, дитина успадковує вiд батькiв по половинi їхнього генетичного набору – в тому числi й антигенiв несумiсностi. Завдяки цьому в органiзмi матерi запускають важелi iмунних реакцiй, скерованих на пiдтримування вагiтностi. Якщо ж у пари надто велика подiбнiсть певних специфiчних антигенiв (це, парадоксальна рiч, може спостерiгатися навiть тодi, коли чоловiк i жiнка – не родичi, ба бiльше, расово вiдмiннi), спрацьовує процес спротиву. Жiнка не може виносити дитину.

– Тож це правда, що причиною бездiтностi пар може бути саме природна несумiснiсть?

– Так, дуже часто саме гiстосумiснiсть – причина так званого звичного невиношування вагiтностi: обидва партнери гарнi, молодi, начебто здоровi, але, як то кажуть, Бог не дає нащадкiв. З позицiї науки це пояснюється так: ембрiон не приживається у порожнинi матки, адже плiд сприймається нею як стороннє тiло. У таких жiнок i токсикоз перебiгає важче, себто не розвивається комплекс адаптивних реакцiй до вагiтностi. До речi, тест на гiстосумiснiсть (за аналiзом кровi) роблять за скеруванням лiкаря  i в Українi, в генетичних консультацiях.

Джерело

 

Поділись


Магазин