На питання «що ви знаєте про сири?» Переважна більшість людей почне свою відповідь зі слів «… це продукт, виготовлений на основі молока …». І будуть неправі. Тому що є хоча б один сир, до якого молоко не має ніякого відношення, пише Жіночий Світ.
Існує давня легенда про китайського селянина, який був настільки бідний, що міг харчуватися тільки соєвими бобами. Одного разу, щоб урізноманітнити своє мізерне меню, він вирішив перетерти боби з морською сіллю. Вже незабаром відбулася реакція, в результаті якої почався процес перетворення отриманої маси в сир, після чого вона перетворилася в кінцевий продукт відомий сьогодні як сир тофу. Після того, як селянин харчувався новим продуктом протягом декількох місяців, він став відчувати себе значно краще, а новий сир, за його словами, нагадував м’ясо, але був ніжніший і смачніший. Дуже скоро тофу набув поширення не тільки в Китаї, але і в багатьох інших країнах Азії.
Схожий на сир, тофу відрізняється високою харчовою цінністю. Він практично не має смаку, а тому є хорошою основою для страв азіатської кухні. Тофу смажать, коптять, запікають, варять у воді і на пару. Він – прекрасна добавка для соусів, салатів, супів, десертів. За допомогою різних приправ і спецій кухарі перетворюють несмачний сир в шедеври кулінарного мистецтва.
Сьогодні лише в деяких провінціях Китаю при виготовленні тофу застосовують морську воду. В основному ж технологія схожа на ту, за допомогою якої отримують сир зі звичайного молока. Тільки в нашому випадку молоко отримують з соєвих бобів, потім за допомогою лимонної кислоти, або таких коагулянтів, як сульфат кальцію або хлорид магнію, соєвий білок піддають згортанню, після чого отриману масу пресують у брикети і фасують в герметичну тару, наповнену водою. Таким чином сир може зберігатися кілька тижнів.
У сирі тофу міститься набагато більше білка, ніж у м’ясі, рибі, яйцях, а також вісім життєво важливих амінокислот і багато заліза і кальцію. У той же час там мінімум жирів і вуглеводів, що робить цей сир улюбленим продуктом для тих, хто сидить на дієті. У 90-х роках Всесвітня організація охорони здоров’я визнала тофу та інші соєві продукти – одними з найбільш корисних для збереження в хорошому стані серцево-судинної системи.
Однак уже в першому десятилітті XXI століття американський вчений доктор наук Даніель, яка спеціалізується в області наук про харчування і омолоджуючої терапії (університет Юніон в Цинциннаті), підготувавши цілу працю про історію сої та продуктів з неї, разом з колегами звернулася до ВООЗ з вимогою відкликати рекомендації про користь соєвих продуктів для серцево-судинної системи.
Разом з колегами доктор Даніель встановила, що, наприклад, тофу, як і інші продукти на основі сої, вироблені в Європі і Америці, в корені відрізняються від тих, що виробляють в азіатських країнах. В Азії той же тофу готують на основі цільних соєвих зерен, а, наприклад, в США, переробники ділять сою на білок і олію. На думку американських вчених, які підтримали доктора Даніель, це протиприродно, тому що подібні високотехнологічні методи залишають за собою в соєвих продуктах токсини і канцерогени – похідні високих температур, потужного тиску і використання лугів, кислот і нафтових розчинників. Все це є справжньою отрутою для будь-якого організму і завдає удар по серцево-судинній, травній, ендокринній системах.
Колега Даніель доктор Меркола додає до цього проблеми, що виникають після тривалого вживання обробленої сої. Це порушення роботи щитовидної залози і як наслідок – нездужання, млявість, збільшення ваги, втрата волосся; зниження сексуальних потреб; розвиток онкологічних захворювань; пошкодження головного мозку; передчасне статеве дозрівання дітей і підлітків.
«Краще вам їсти яйця, м’ясо і зелень, натуральні молочні продукти, ніж який-небудь тофу, вироблений з обробленої сої», – говорить доктор Меркола.
І вже зовсім погано, якщо тофу виготовлений з генетично модифікованої сої. Ще недавно вчені сперечалися, чи небезпечні трансгенні продукти. В даний час все більше людей від науки схильні вважати їх дуже небезпечними. В якості одного з доказів наводять випадок, яким займався американський доктор Джек Леві, начальник відділу ендокринології Військово-медичного центру Сан-Антоніо. Пацієнт, який до нього звернувся – в минулому військовий – був стурбований збільшенняс грудей і втратою чоловічих характеристик. Після серйозних досліджень доктор Леві встановив, що в усіх проблемах пацієнта винні продукти з сої, які він поглинає в немислимих кількостях. Згідно з дослідженнями доктора Даніель, понад 80 відсотків соєвих бобів в США є генно-модифікованими.
