Біологічні процеси людини циклічні і узгоджені з сонячними і місячними ритмами. Належність людини до певного біоритму визначається хронотипом – рівнем працездатності в певний період дня чи ночі.
Типовий для даної людини характер добової активності визначає її приналежність до жайворонків, сов або голубів.
Жайворонки прокидаються рано, практично зі сходом сонця, до обіду можуть переробити купу справ. А в 9 вечора вже розстеляють постіль, готуючись до сну.
Сови – повна їх протилежність: вранці їх краще не чіпати, вони дратівливі і малоактивні, у другій половині дня відчувають прилив енергії та сил, лягають спати за північ.
Голуби встають ні рано ні пізно – до сніданку, активні протягом усього дня, лягають спати за годину до півночі.
Доктор Пол Келлі, провідний дослідник Оксфордського університету, провів дослідження, які довели, що порушення біоритмів має негативні наслідки. Людина пристосовується до вимог соціуму: встає на роботу, працює, коли належить, і так далі … Але як це позначається на стані її здоров’я?
«Ми не здатні поміняти наші 24-годинні ритми, прокидаючись в конкретний час … Наші печінка і серце підкоряються іншій послідовності роботи, а ми наказуємо їм пересунутися на 2-3 години назад або вперед».
На думку Келлі, суспільство повинно перебудуватися під режим активності голуба, як найоптимальніший. Щоб не приносити шкоди ні совам, ні жайворонкам.
«Ми всі живемо в суспільстві, яке втратило сон. Ця проблема завдає страждання людям по всьому світу. І з нею потрібно боротися. Найпоширеніший вид цивілізованих тортур – це ранній підйом і початок робочого дня до 10 години ранку» , – говорить доктор.
Він стверджує, що ритмування психічних, фізичних і хімічних процесів в організмі задане генетично. Порушення роботи біологічного годинника і циркадного ритму негативно позначається на роботі мозку, генерації гормонів, рівні енергії і відчутті часу.
В кінці XVIII століття в цивілізованих країнах стали вводити восьмигодинний робочий день і роботу позмінно, не враховуючи біологічні цикли людського організму. Бізнес почав розвиватися, було вигідно працювати в режимі 24/7.
А годинник біоритмів людини став барахлити. Ми віддалилися від природи і предків, які орієнтувалися на цикли сонячного світла, а не на бізнес-стратегії.
Доктор Пол Келлі провів експеримент в декількох британських школах. Він полягав у зміщенні часу початку занять з 8:30 на 10 годину ранку. Щоб кожен учень міг до 10 прокинутися і не просто бути присутнім на уроках, а брати активну участь в навчальному процесі.
Успішність і відвідуваність в тестованих школах підвищилася. Також діти стали більш активними і веселими, знизився рівень депресивних станів.
Пол Келлі пропонує максимально застосувати це правило і до інших сфер діяльності, щоб уберегти людей від перевантаженості, перевтоми, зловживання кавою і енергетиками.
На його думку, результат себе виправдає. Люди стануть більш продуктивними, мотивованими, цілеспрямованими і задоволеними життям. Вони будуть краще працювати і приносити більше користі суспільству.
Біоритми та працездатність людини знаходяться в прямому зв’язку. Потрібно намагатися підлаштовувати під свій організм режим і розпорядок дня для того, щоб уберегти своє здоров’я.
Адже ми не говоримо Сонцю, коли йому сходити і коли сідати, так чому ж робимо це по відношенню до самих себе? Людина – це маленька галактика, не треба порушувати її роботу.
