Багато років тому в одному селі жителі побудували собі гарні дерев’яні будинки. В ту пору дуже боялися пожеж, так як одна маленька іскра могла вмить розгорітися і спалити все село дотла. Жителі села вирішили розробити ефективну систему пожежогасіння. Чоловіки, змінюючи один одного, постійно чергували на оглядовій вежі. При перших ознаках диму вони били в дзвін, всі жителі кидали свої справи і бігли гасити пожежу. Кожен заздалегідь знав, що йому треба робити. Молоді, сильні хлопці викачували воду з колодязів, жінки і підлітки вставали в ланцюжок і швидко передавали відра з водою. Найхоробріші стояли поруч з місцем пожежі і лили воду на вогонь.
Один мандрівник, який прибув з далекого села, почув дзвін і запитав жінку, чому цей звук доноситься з тієї вежі. Жінка швидко пояснила: «Всякий раз, коли починається пожежа, дзвонить дзвін, і вогонь гасне».
Мандрівник був вражений і вирішив попросити допомогти зробити йому такий самий дзвін, щоб врятувати своє село. Повернувшись додому, він зібрав всіх сусідів і сказав, що їм більше не потрібно боятися пожеж. Вирішивши продемонструвати своє придбання, він підпалив великий тюк сіна поруч зі своїм будинком. Коли полум’я почало швидко поширюватися, він почав дзвонити в дзвін. Полум’я збільшувалася, але він говорив, що треба просто терпляче чекати. Він все сильніше дзвонив у дзвін, але через кілька годин все село згоріло.
Мораль цієї притчі кожен зрозуміє по-своєму. Хтось скаже, що не можна бути таким тупим або що у всьому винна жінка, яка неправильно пояснила суть справи. Але якщо подивитися ширше, то тут простежується важлива річ, про яку ми часто забуваємо: дзвін – це лише сигнал до необхідних дій.
У кожного з нас є така ж оглядова вежа і такий же дзвін. Якщо ми нічого не робимо, коли з’являються тривожні знаки, наше життя також може в певному сенсі «згоріти дотла». Звук дзвону не гасить пожежі сам по собі. Він сигналізує про те, що треба приймати термінові заходи в якійсь області нашого життя, здоров’я, відносини або кар’єра.
Не можна нехтувати своїми внутрішніми «дзвіночками». Чинячи опір, ігноруючи власні почуття та емоції, ви отримаєте хронічний стрес, хвороби і душевний розлад.
Робіть перерву, коли відчуваєте, що вона вам потрібна. Відводьте час для веселощів або усамітнення. Не забувайте регулярно «поповнювати відро з водою, яке допомагає загасити вашу внутрішню «пожежу». Красиві казки про власне життя тут не допоможуть. Будьте чесними, тому що тільки тоді можна створити справжню гармонію, а не те, що просто добре виглядає для інших. Люди і події приходять і йдуть, але щира повага до себе завжди залишиться з вами.
Подумайте, про що вже давно сигналізує ваш внутрішній «дзвін», і робіть відповідні кроки.
