Деякі народні мудрості про кохання стали для нас своєрідними заклинаннями, побутовими мантрами. Вони атакують нас з телевізора, з’являються в улюблених піснях, прилітають від друзів і досвідчених родичок, та й самі ми, особливо не замислюючись, частенько проповідуємо ці псевдоістини в колі подруг. «Псевдо» – тому що сенсу в даних твердженнях вкрай мало. Наука (і життя) не дадуть збрехати.
«Чоловіки люблять стерв»
«Красива і смілива дорогу перейшла», – співала Анна Герман 40 років тому. Наші мами і бабусі мотали на вус: все ясно, пристойна дівчина красивою і сміливою бути не повинна. Але дивно не це. А те, що в століття «Сексу у великому місті» і глянцевих журналів ми самі продовжуємо міркувати по-старому: впевнені в собі, розумні, неординарні красуні за замовчуванням вважаються у нас стервами. Ось тільки зовнішню привабливість, інтелект, почуття власної гідності – навряд чи можна назвати синонімами стервозності. Стерво (беремо в руки тлумачний словник) – це конфліктна, зла істеричка. Таких мало хто любить – це і очевидно, і доведено вченими з США та Ізраїлю. Так-так, жіночними і сексуальними, на думку міжнародної групи психологів, чоловіки все-таки вважають чуйних, розуміючих і небайдужих співрозмовниць. Ось над цими якостями (а не над прокачуванням міфічної стервозності) і варто працювати. У житті точно стане в нагоді – причому не тільки в особистому.
«Сила жінки в її слабкості»
Часи, коли в Барбі грали не тільки маленькі дівчатка, а й дорослі хлопчики, відійшли в минуле. Успішні чоловіки більше не мають потреби в залежних від них дружин-аксесуарах. Сьогодні розумні, цікаві та успішні жінки стають музами найбагатших чоловіків, відсунувши вбік трепетних, беззахисних, тюнінгованих фей. Так, наївність, слабкість і покірність все ще зачаровують, але робити ставку тільки на ці якості – як мінімум несучасно.
«Ніколи нічого не просіть»
Вирішивши стати крутими і незалежними, багато дівчат беруть на озброєння саме це напуття булгаковського Воланда. І розуміють його занадто буквально. Перестають канючити, випрошувати і нити (добре!), плюс відмовляються озвучувати власні бажання іншим(погано!). Чоловіки в даному випадку проходять три стадії: дивуються, намагаються «зробити як краще» і в кінці кінців забивають. А горда «я сама» через багато років скаржиться подругам: «Зовсім зледащів, квіти не дарує, все господарство на мені». Відчуваєте логіку? Психологи з Університету Піттсбурга і Єльського університету (США) її теж вловили. На думку експертів, люди з радістю і охотою допомагають тим, хто відкрито говорить про свої бажання. А ось позиція «все нормально, сама впораюся» викликає скоріше роздратування і недовіру, ніж повагу.
«Станьте для нього найкращим другом»
Для прикладу, Гвінет Пелтроу колись буквально в кожному другому інтерв’ю розповідала, як здорово вона дружить зі своїм чоловіком Крісом Мартіном. Чи варто нагадувати, що «кращі друзі» вже три роки як розійшлися? Не намагайтеся заповнити собою весь світ чоловіка – правило, яке озвучить вам будь-який сімейний психолог. Та й бути музою, натхненницею, дамою серця (а не другом для свого хлопця) набагато цікавіше – і в перший місяць знайомства, і через десять років відносин.
«Відносини – це робота»
Зробити з “маминого синочка” супермена – заняття похвальне, але в більшості випадків марне. До того ж ви цього самого чоловіка не в кіндер-сюрпризі знайшли, а колись усвідомлено віддали перевагу йому з-поміж всіх інших. Пам’ятайте, чому так вчинили?Фрейд підказує: «Ми вибираємо одне одного не випадково – зустрічаємо лише тих, хто вже існує в нашій підсвідомості». Розберіться зі своїми тарганами, зрозумійте, чому з усіх гідних чоловіків ви вибрали саме цього, дивного, скоректуйте фільтри і … вирушайте на пошуки нового кохання. Зрештою, люди зустрічаються, закохуються і одружуються не з метою нескінченно переробляти один одного під девізом «життя – боротьба». Вони просто хочуть разом радіти життю.
«У 30 років уже пізно»
Скажіть це Сальмі Хайек, Амаль Клуні, Пенелопі Крус і багатьом іншим щасливицям, які вийшли заміж і стали мамами у віці далеко за 30. І посмійтеся разом з ними.
