Під час карантину батьки проводять з дітьми дуже багато часу. І все частіше від мам і тат можна почути таке питання “Моя дитина точно не гіперактивна?” Де межа між здоровою дитячою активністю і розладом? Що ховається під красивим словом “гіперактивність”, і як сім’я може допомогти собі та дитині?
Що таке розлад з дефіцитом уваги та гіперактивністю?
Гіперактивних дітей так і хочеться назвати “невихованими”, “зіпсованими”. А батьків звинуватити в бездіяльності і вседозволеності. Але робити цього, звичайно ж, не варто. Те, чому дитина так себе веде, багато в чому залежить від дозрівання функцій самоконтролю мозку.
За те, як ми себе контролюємо і організуємо, відповідають лобові частки нашого мозку. У дітей з гіперактивністю лобові частки дозрівають повільніше, ніж у однолітків.
Як же проявляється розлад?
Поведінкові особливості при розладі уваги і гіперактивності можна розділити на дві категорії:
- неуважність;
- гіперактивність та імпульсивність.
Часто у проблемних дітей проявляється все вищезазначене, але є й виключення. Наприклад, людина вкрай неуважна, але не гіперактивна і не імпульсивна. Такі випадки називають розладом з дефіцитом уваги.
Його часто вже не діагностують, тому що симптоми не такі виражені.
Батькам важливо звернути увагу на такі прояви в поведінці дитини:
- дитина дуже легко відволікається;
- постійно робить помилки через неуважність;
- часто втрачає і забуває речі;
- не може вислухати і виконати інструкції;
- постійно змінює сферу діяльності;
- не може організуватися;
- більшу частину часу проявляє фізичну активність;
- не відчуває небезпеки;
- не може почекати своєї черги;
- дуже говірка;
- постійно перебиває інших.
Але основна проблема не стільки в гіперактивності, скільки в неможливості її контролювати.
Для прикладу, якщо всі діти на перерві активні, то дитина з описуваною проблемою після дзвінка не може заспокоїтися, зосередитися, дотримуватися правил поведінки на уроці. І ця відсутність самоконтролю створює серйозні труднощі в різних середовищах.
Що робити, якщо ви запідозрили у дитини розлад
Важливо розуміти, що немає якихось специфічних аналізів, які б могли підтвердити, що дитина гіперактивна. Діагноз встановлюють лікарі на основі спостереження і опитування батьків. Дуже важливо провести диференціальну діагностику.
Адже гіперактивність або неуважність може бути викликана тривогою, посттравматичним стресовим розладом, інтелектуальними порушеннями і багатьма іншими причинами.
Як вести себе з проблемною дитиною
Фахівці радять дотримуватися 6 рекомендацій:
- Організація часу і дня дитини. Коли дитина зайнята – проблем з поведінкою менше. Бажано, щоб активності дитини чергувалися. Також важливо адекватно оцінити, з чим дитина може впоратися самостійно, а де їй потрібна допомога батьків.
- Організація середовища дитини. Під час карантину у дитини багато спокус. Важливо усунути фактори, які спокушають на час проведення занять або на період вирішення будь-яких побутових проблем. Необхідно створити максимально комфортне середовище для дитини, в якому б вона могла, не відволікаючись, виконати певні завдання.
- Батьки повинні самі перебувати в ресурсному стані. Тому, що якщо вони виснажені, то бути терплячими і допомогти дитині буде нелегко. У цьому може допомогти чіткий розподіл обов’язків. Також необхідно виділити час на свої потреби. Важливо піклуватися про сон, фізичну активність, здорове харчування, ресурсні активності.
- Виділіть час на приємні заняття для всієї сім’ї. Карантин – це можливість створити нові традиції. Настільні ігри, перегляд хорошого мультика всією сім’єю або приготування смачної святкової вечері. Заохочуйте хорошу поведінку. Важливо відійти від дисципліни, що базується на критиці і покаранні, до позитивного підходу.
- Говоріть з дітьми про те, що відбувається. Це важливо для того, щоб допомогти дітям впоратися з їх переживаннями. Діти хвилюються і мають багато питань. Важливо дати на них чіткі відповіді. З одного боку поясніть їм ситуацію, з іншого – дайте надію, що все буде добре.
