Часто надмірна любов і турбота батьків призводять до того, що вони ненароком підштовхують свою дитину до підсвідомого вибору ролі жертви. І потім, вже в дорослому житті, ці ж діти постійно скаржаться на життєві обставини і оточуючих людей, не можуть побудувати здорові відносини, а в будь-якій ситуації шукають привід для того, щоб постраждати.
Ми зібрали 7 порад, які допоможуть вам виховати щасливу дитину зі здоровою самооцінкою і тверезим ставленням до життя.
1. Навчіть дитину справлятися з неприємними емоціями і почуттям провини
Діти, які знають, як контролювати свої емоції, краще справляються зі складними ситуаціями і по життю приймають правильні рішення. Але жодна дитина не народжується з цими якостями. Завдання батьків – навчити її справлятися з такими неприємними відчуттями, як страх, занепокоєння, гнів і смуток. При цьому потрібно дисциплінувати поведінку дитини, а не її переживання. Відчувати різний спектр емоцій – це нормально, але важливо справлятися з ними соціально прийнятними способами.
Допоможіть дитині зрозуміти, що неприємні емоції не можуть служити виправданням для неправильної поведінки. Так, почуття гніву не дозволяє їй ображати сестру, а смуток не повинен призводити до того, що вона буде годинами байдикувати.
Поясніть дитині, що наш настрій не повинен залежати від зовнішніх факторів. Для цього виробіть з дитиною певні кроки для поліпшення її настрою в подібних ситуаціях. Одних дітей заспокоює малювання, інших – спілкування з однолітками.
До кожного потрібен індивідуальний підхід, але схема скрізь однакова: при будь-якому прояві неприємних емоцій у дитини займіть її чим-небудь, що вона любить, що її заспокоює, і через 5 хвилин ваша дитина і не згадає про те, що деякий час тому вона ображалась і сумувала.
2. Прищеплювати дитині почуття відповідальності, навчіть її самостійно вирішувати проблеми
Проблеми будуть завжди, і чим раніше ви навчите дитину справлятися з ними, тим успішнішою і щасливішою вона буде. Ви можете почати навчання базовим навичкам вирішення проблем в дошкільному віці і допомогти своїй дитині відточувати свої вміння у міру дорослішання.
Коли у дитини не вистачає цих навичок, вона може витратити весь свій час на те, щоб уникнути проблеми, замість того, щоб спрямувати всі зусилля на її рішення. Інші діти, навпаки, починають діяти, не усвідомлюючи свого вибору. Так, дитина може вийти з класу, коли однокласники дражнять її, так як просто не знає, як чинити в подібних ситуаціях.
Завдання батьків – дати дитині чітку формулу для вирішення проблем. Але ні в якому разі не вирішуйте проблеми за своїх дітей. Замість цього допоможіть дитині самостійно сформулювати проблему і запропонувати способи для її вирішення, нехай вона вибере кращий з них і випробує його. Так, якщо дитина з разу в раз забуває свою форму для тренування, то запитайте її, що вона може зробити, щоб це більше не повторювалося. Нехай вона самостійно придумає деякі варіанти рішень.
3. Навчіть дитину допомагати іншим
Дуже важливо з раннього дитинства прививати дітям доброту і співчуття до оточуючих. Але не достатньо пояснити дитині, що потрібно допомагати іншим. Важливо на власному прикладі показувати це, адже, як відомо, діти вчаться через наслідування батькам.
Якщо дитина побачить, що ви жертвуєте гроші і час на допомогу нужденним, вона буде робити те ж саме. І в кінцевому підсумку вміння співпереживати і співчувати іншим здобуде перемогу в боротьбі з дитячим егоїзмом.
Покажіть дитині, що всі люди стикаються з труднощами. І тоді вона легше буде справлятися з власними проблемами.
4. Дозволяйте дитині робити помилки
Часто ми чуємо: «Дитину потрібно програмувати на успіх з раннього дитинства!», «Чим раніше вона почне вивчати мови, тим краще зможе їх опанувати». Перелік можна продовжувати до нескінченності. При цьому кожен люблячий батько чи мати вважає своїм головним обов’язком захистити дитину від невдач і помилок. У підсумку ми власноруч блокуємо той самий шлях до успіху.
Кожного разу, зав’язуючи шнурівки дитині або вирішуючи замість неї завдання, ви позбавляєте її цінного уроку.
Давайте своїм дітям більше свободи, дозволяйте їм робити помилки. Чим раніше ви навчитеся цінувати позитивні аспекти труднощів і дозволите дітям отримати вигоду з наслідків невдач, тим швидше ви зможете насолодитися успіхами своєї дитини.
5. Не захищайте дитину від негативу (болі і смутку)
Наш світ складається з добра і зла. І як би ми не намагалися захистити дітей від останнього, вони рано чи пізно все ж зіткнуться з проявами несправедливості.
Нерозумно намагатися спорудити для них захисний міхур, що оберігає їх від усього лихого на світі. Адже випадково ця бульбашка може луснути, і ви просто втратите довіру своєї дитини.
Замість того, щоб постійно приховувати від неї неприємні ситуації, спробуйте розповідати їй про них способами, які відповідають її віку і емоційному стану.
6. Не робіть дитину центром всесвіту
Якщо ви збудуєте своє життя так, що все буде обертатися навколо вашої дитини, ви ризикуєте виростити великого егоїста, переконаного в тому, що кожен повинен йому догоджати.
Замість цього навчіть свою дитину зосереджуватися на тому, що вона може запропонувати світу, а не на тому, яку користь вона може отримати.
7. Зміцнюйте в дитині відчуття власної цінності і розвивайте впевненість в собі
Самооцінка – це уявлення людини про важливість власної особистості. Але вона формується не тільки за рахунок власних думок і очікувань, важливу роль відіграють також очікування і сприйняття нас батьками, вчителями, однолітками і т. д.
Головне, що ви можете зробити для того, щоб розвинути в дитині здорову самооцінку, – це просто любити її. Якомога частіше показуйте їй, наскільки вона дорога вам, – просто так, без жодного приводу.
Попросіть її допомогти вам з домашніми справами. Немає нічого страшного в тому, що ваш дошкільник допоможе вам накрити на стіл. Навпаки, таким чином він відчує себе корисним.
Також не забувайте заохочувати дитину, і не тільки за результати, а й за спроби і зусилля. Допомагайте їй вчитися новому і досягати цілей. Відзначайте її великі і маленькі успіхи. І хваліть за старання і рішучість.
Коли дитина робить те, що вам не подобається, не просто критикуйте її, а поясніть , що б вона могла зробити замість цього. Так, коли ваша дитина отримує погану оцінку, неодмінно поясніть, що їй потрібно старанніше займатися, щоб впоратися із завданням наступного разу.
Ніколи, навіть в жартівливій формі, не кажіть дитині, що життя без неї було б кращим. Це може підірвати її самооцінку.
Ні в якому разі не критикуйте і не висміюйте дитину в присутності інших людей. Це може залишити незгладимий слід на психіці, і вона вже ніколи не зможе дати відсіч людям, які будуть ображати її, а такі люди точно будуть.
Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, особливо братами і сестрами. Кожна дитина у вашій сім’ї є індивідуальністю, має свої сильні і слабкі сторони.
