Агробізнес один з основних секторів національної економіки і найважливіше джерело надходження в країну валютної виручки. Нажаль, ведення сільського господарства в Україні пов’язано з рядом проблем, типових для більшості аграріїв. Деякі компанії борються із ними самостійно, але для глобальних покращень все ж необхідна державна підтримка.
5 проблем аграрія, вирішення яких зробить країну багатшою
- Стабільність і переробка врожаю. Власники агрофірм направляють усі можливі зусилля на підвищення урожайності та якості свого продукту. Для тих підприємств, які займаються не тільки вирощуванням культур, але і їх переробкою на перший план виходять не об’єми врожаю, а кінцева кількість готового продукту. Кожна окрема культура потребує ретельного підбору насіння, а часто і використання гібридних сортів, адже земельні ділянки мають різні кліматичні умови, зволоженість та родючість. Таке насіння окрім стійкості до зовнішніх факторів дозволяє вберегти рослини від пошкоджень шкідниками та захворюваннями і на виході отримати безпечний та багатий урожай. Додатково слід використовувати сучасні засоби захисту рослин від надійного постачальника, такого як компанія Океан Інвест, яка давно працює на ринку і окрім якісного продукту пропонує своїм клієнтам детальні консультації та послуги з підбору препаратів. На жаль на ринку засобів для рослин дуже багато підробок та шахрайств, які часто коштують аграрію значної частини врожаю.
- Полив. У багатьох регіонах країни кількість опадів значно мала для достатнього зволоження грунту, тож агрономам доводиться використовувати додаткове зрошування. Застарілі системи розбризкувального зволоження витрачають занадто багато води та енергії, а для деяких ділянок такий спосіб зрошування і зовсім недоступний через віддаленість від водних джерел. Сучасні аграрії задля економії все частіше організовують крапельні та підземно-крапельні системи поливу, самостійно розбудовують меліораційну інфраструктуру, проте такі проекти потребують значних інвестицій і доступні далеко не кожному бізнесмену.
- Розширення земельного банку. Через корупційні схеми та конкуренцію аграріям досить важко залучати до своїх підприємств додаткові земельні ділянки, а інколи навіть утримувати вже існуючі. Співробітництво з пайовиками також дуже складний процес, оскільки люди с кожним роком прагнуть вищої оплати. Аграрії намагаються заслужити лояльність сільського населення через реалізацію різноманітних соціальних програм та офіційний прийом на роботу місцевих жителів, але, доки не існує сучасного законодавчого регулювання земельного ринку, проблема розширення і розбудови аграрного сектору існуватиме.
- Відсутність кваліфікованих кадрів. Багато аграрних підприємств скаржиться на відсутність в Україні спеціалістів сільського господарства із достатнім рівнем знань. Для розвитку часто запрошують експертів з-за кордону, щоб отримати дієві консультації. Не дивлячись на те, що аграрна освіта стає досить престижною, через відсутність матеріальної бази, дослідних полів і ділянок, практичних занять, випускники аграрних інститутів є здебільшого теоретиками і не можуть ефективно працювати на підприємствах без додаткової підготовки. Наразі, багато агрокомпаній самостійно створюють для себе кадри, вкладаючи кошти в навчання та практику молодих спеціалістів, але все підтримка цього освітнього напрямку потрібна і від держави.
- Падіння ринків сировини. Сучасний світовий ринок переживає тривалу кризу. Більшість аграрної продукції українського виробництва направляється на експорт, тож глобальні економічні тренди завдають удару і нашій країні. З іншого боку, вітчизняна сільськогосподарська продукція ще й досі значно дешевша ніж в інших більш розвинених країнах, проте відрізняється високою якістю, тому у України є всі шанси потіснити на ринку основних постачальників зерна і отримати додаткові прибутки навіть у кризу.
