Сьогодні, 4 березня, почалась Масляна — стародавнє слов’янське народне свято, яке присвячене пробудженню від зимової сплячки, оглядинам, сватанню, теплому весняному сонечку та його відзначають на момент зустрічі зими з весною.
Щороку Масляна приходить в різні дні, тому що свято не має фіксованої дати, а цілком залежить від святкування Воскресіння Христового. Масляна відзначається за тиждень до Великого посту, який, своєю чергою, починається за сім тижнів до Великодня.
2019-го православний Великдень святкують 28 квітня. Великий піст починається 11 березня. Відповідно Масляна 2019 приходить 4 березня і триватиме весь тиждень, до 10-го числа, завершуючи Прощеним Воскресінням.
Історія та традиції святкування Масляної
Масляна — один із найбільш довгоочікуваних і найдовших свят, вона триває цілий тиждень. Люди здавна вірили, що якщо на Масляну погуляти широко та тривало, тоді і рік буде вдалим, і не доведеться жити в біді та сумі.
Весь Масляний тиждень ще називається Сирним тижнем або мясопусною седмицею. Справа в тому, що Масляна — це підготовчий етап до Великого посту, коли м’яса їсти вже не можна, а ось сир, яйця і молоко — головні продукти, з яких можна готувати частування на Масляну.
Головний символ Масляної — це, звісно ж, млинці. Круглі, рум’яні, гарячі, прямо з печі, млинці символізують сонце. На млинці запрошують гостей і самі ходять у гості. Подають млинці з найрізноманітнішими начинками. Перший млинець за традицією віддавали жебракам для поминання покійних.
Крім млинців на Масляну прийнято готувати оладки, пироги, вареники, сирники, пампушки, булочки й іншу перепічку. А в Прощену неділю, останній день перед Великим постом, головна страва на столі — яєчня.
Масляна відома веселими та гучними народними гуляннями, ситними і смачними застіллями, іграми, піснями, возінням із крижаних гірок на санчатах, стрибками через вогнище і спалюванням символічного солом’яного опудала зими. Ці традиції Масниці дійшли до нас ще з поганських часів, коли свято означало поклоніння Сонцю і за датою збігалося з днем весняного рівнодення.
З приходом християнства Церква зберегла цей стародавній звичай зустрічі весни, але приурочила його до початку Великого посту.
