Ми всі хочемо зробити своїх дітей щасливими. Ми всі бажаємо їм лише найкращого. Але часом стається так, що ми починаємо плутати поняття і впроваджувати свої пріоритети в чуже життя.
Наше завдання як батьків і вихователів (як би банально це не звучало) – навчити дітей вчитися. Навчити шукати потрібну інформацію і відокремлювати правду від брехні. Навчити уникати перешкод з найменшими втратами – як фізичними, так і моральними.
Як допомогти дітям стати дорослими і самостійними
Зрозумійте – навчити, а не зробити все за них: не подавати рішення в уже готовому вигляді; не робити можливе і не можливе; не жертвувати заради них; не догоджати, а любити. Але… Чим більше ми даємо дітям, тим менше вони вміють і хочуть.
Діти – це насамперед люди, а у всіх людей від переїдання починається гикавка. Не треба наповнювати їх тим, що заважає їм рости і розвиватися.
Необхідно дати лише те, що дійсно допоможе їм стати дорослими і самостійними. Адже вони (всі до одного) рано чи пізно виростуть і будуть хотіти чогось більшого.
Вони хотітимуть мати свої сім’ї, свої гроші. Хотітимуть відстоювати свою думку і робити свої вчинки. Чи зможуть вони це зробити і чим все це закінчиться, залежить багато в чому від вас!
На мій погляд, первинними речами в становленні дитячої особистості стануть:
1. Початкова фізична самостійність
Нехай це будуть перші кроки, їжа, туалет, вибір іграшок в магазині, лазіння по гімнастичній драбинці, стрибки в басейн… як тільки ви бачите в дитині готовність до дій, відпускайте. Не тисніть, дозволяйте йти своїм шляхом. Захищайте від “падінь” і попередьте про наслідки, але не робіть все це замість неї.
2. Достатня рухливість
Пам’ятайте, що лише енергія народжує енергію. Бездіяльність її вбиває. Не дозволяйте дітям лінуватися. Не дозволяйте лінуватися і собі. Будьте позитивним прикладом. Прогулянки, походи, спортивні гуртки – все це потрібно дітям, як повітря. Без цього вони перестають бути дітьми.
3. Спокійна і довірлива домашня атмосфера
Це дуже важливий пункт. Якщо ситуація вдома є нервовою, то ні про яку впевненість та самостійність не може бути й мови. Для будь-якої дитини дім – це місце, де її завжди люблять і чекають.
Просто пам’ятайте це. Намагайтеся не приносити додому вуличну злобу, не кричіть і не обговорюйте вголос свої образи і невдачі.
4. Сімейні обіди та розмови
У моєму дитинстві ніколи цього не було. Але завжди дуже хотілося. Це так класно, коли збирається вся родина, коли відбувається живе спілкування. Коли молодші слухають спогади старших, навчаються їхньому досвіду, а старші, в свою чергу, не заважають молодшим висловити їх власну точку зору. Це і є обмін, саме це дає сили і допомагає прийняти правильні рішення.
5. Чіткі рамки дозволеного і однозначність ваших дій
Навіть дорослій людині це дуже сильно полегшує життя. Що вже казати про дітей. Не змінюйте своїх рішень, як рукавички: не допускайте двозначності фраз і роздвоєності рішень всередині сім’ї. Домовтеся заздалегідь і попросіть всіх членів сім’ї дотримуватися обраної тактики.
Ніколи не сваріться і не сперечайтесь при дітях. Це дуже сильний удар для дитячої психіки.
Що ще ви можете зробити для дитини як батьки:
- Будьте завжди на боці дітей.
- Слухайте і не перебивайте.
- Мінімізуйте стресові ситуації.
- Бережіть дитинство.
- Багато подорожуйте.
- Вивчайте іноземні мови.
- Ведіть здоровий спосіб життя.
- Відвідуйте музеї, спеціалізовані гуртки і клуби.
- Заучуйте напам’ять вірші і тексти.
- Не перевіряйте виконання домашніх завдань.
- Не приділяйте надмірної уваги шкільним оцінкам.
- Виробіть свою, найбільш оптимальну систему бонусів.
- Не бійтеся заслужених покарань (але, звичайно ж, не фізичних).
- Хваліть дітей за успіхи.
- Не сваріть за невдачі.
- Пояснюйте причини і наслідки.
- Не робіть завчасних висновків.
- Не принижуйте і не засоромлюйте дітей.
- Говоріть правду.
- Обговорюйте з дітьми будь-які теми.
- Ніколи не порівнюйте їх з собою або з іншими дітьми.
- Беріть участь у всіх дитячих заходах.
- Пишайтеся і завжди поважайте дітей.
