Бульйон для душі та інші небанальні історії – топ-5 книг вересня

314

Ці історії якнайкраще пасують до перехід від літа до осені, адже їх сюжети – романтичні і небанальні – гарантують задоволення від зустрічі з новими друзями-героями. Історії кохання і психологічна драма, казки не для дітей та захоплюючий ретро-роман – всі книжки гарні по-своєму, і кожна з них – оригінальне «осіннє» чтиво..

Д. Кенфілд, М. В. Гансен, Е. Ньюмарк. Курячий бульйон для душі. 101 історія про кохання. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Що сказати про цю правдиву «життєву» книжку? Приготуйтеся до незвичайного читання, адже «Курячий бульйон для душі» — це натхненна збірка розповідей про знайомства, романтику, кохання і шлюб. У ній ви знайдете історії про все: від перших побачень і закоханості до освідчень та весілля, до других шансів і пізнього кохання, до постійної праці над собою протягом багатьох років. Незалежно від того, чи шукаєте ви нове кохання, чи тішитеся своїми щирими стосунками, чи працюєте над тим, як їх трохи відшліфувати, на сторінках цієї книжки ви пізнаєте фундаментальну мудрість, якою діляться реальні люди, розповідаючи свої власні історії. Принаймні автори вельми тішаться з того, що отримали величезну насолоду, читаючи тисячі історій, які люди надсилали їм для цієї книжки. Зрештою, кому ж не сподобається історія справжнього кохання? «Уявіть собі: місто Омаха, штат Небраска, 21 березня 2008 рік. Молода дівчина їде додому після важкого робочого дня. Вона заїжджає на під’їзну доріжку та відчиняє гараж. Коли двері піднімаються, вона бачить перед собою підвішену блакитну сукню в чохлі. Здивована, вона виходить із машини, щоб оглянути її. На чохлі прикріплено записку. У ній ідеться про те, що вона має годину, аби одягтися в цю сукню й поїхати – а куди, вона дізнається потім. Здивована й схвильована, дівчина біжить до будинку…»

Дельфін де Віґан. На реальних подіях. – Х.: Віват, 2018

За цим романом, перекладеним 20 мовами, режисер Роман Поланскі зняв фільм-трилер з Євою Ґрін та Еммануель Сеньє в головних ролях. Його авторка – французька письменниця, лауреатка численних літературних нагород, зокрема Ґонкурівської премії – створила справжній психологічний трилер, в якому розповідається про видавничий світ і кінематограф на прикладі загадкової історії, що сталася з головною героїнею. За сюжетом, після виходу роману, в авторки починається депресія, що межує з творчим безсиллям. І це не дивно, якщо зважити на анонімні листи, у яких її звинувачують у тому, що своїм твором вона зашкодила сім’ї, до того ж нажилася на смерті матері. Невідь до чого б це призвело, якби не білявка на ім’я Л., з якою письменниця заприязнилася. Чи варто казати, що ставши спочатку подругою, потім компаньйонкою, загадкова Л. утворилася мало не на двійника героїні. Містифікацію, яка супроводжує основне дійство роману, можна порівняти з «бісовщиною» в «Місячному парку» Брета Істона Елліса та «Мізері» Стівена Кінґа. Причому до останнього читачеві невідомо, чи новоявлена подруга – це крок до нового життя чи рокова помилка. «Наступними днями не було ніяких новин від Л. – бідкається героїня роману. – Я не намагалася їй зателефонувати. Я не могла не думати над її останніми словами. Це було не застереження, а прокляття. Зловісна й невідворотна доля, яку мені напророкувала Л.»

Крістін Генна. Соловей. – К.: Наш Формат, 2018

Цей роман – про реальні події у Франції часів Другої світової війни. Мати помирає від хвороби, батько починає пити, дві дочки залишаються напризволяще і самі вирішують свою долю. Дівчата абсолютно різні, як за характером, так і щодо ставлення до життя. Хтось бунтарка по-своєю природою, а хтось хоче просто вижити. Тим часом чоловік старшої дочки іде до війська, а вона добре знає, якими звідти повертаються. Натомість її молодша сестра – юна бешкетниця, яка постійно порушує правила, не бажаючи миритися з ситуацією. Але війна все ближче до їх мирного села, і ось вже на постій до старшої сестри приходить німець, і їй треба вирішувати – чи боротися з долею, чи, знов-таки, виживати. Молодша сестра сповнена рішучості боротися з загарбниками – Безрозсудна і ризикова, вона готова на все, але батько змушує її вирушити в село до старшої сестри. Потрапивши з іншими біженцями під німецьке бомбардування, дівчина зустрічає посеред хаосу і смерті хлопця й закохується в нього. Так починається її шлях в партизани. Вона не озирається назад і не шкодує про свої вчинки, знову і знову ризикуючи життям, рятує людей. Таким чином, кожна з двох сестер, різні за характером і долею, ведуть свою власну війну.

Христина Козловська. Ящірка та її хвіст. – Брустурів: Дискурсус, 2018.

Оповідання цієї збірки, звичайно, нестрашні, оскільки казки, хоч і для дорослих, не повинні лякати читача. Хоч іноді вони справді вражають, розповідаючи про коника і хамелеона, старого поета і каторжника. «Чоловік стояв, онімілий від страху, і зрозуміти не міг, звідки це чудовисько в небі взялося, звідки принесла нечиста потвору цю. Вибігли за чоловіком на ґанок і жінка з дітьми, глянули догори та голосити стали, та сльозами заливатися». Утім, ці оповідання швидше дивують і змушують замислитися, оскільки – дивні, непрості та незвичні. Їхні герої – «нестандартні» персонажі, які одночасно – символи і знаки з різних казок. Наприклад, золота рибка, або ящірка та її хвіст. Сама авторка називає свої оповідки «небанальними історіями для душі, а всі звірятка, про яких мова, це насправді алегорії людських недоліків і чеснот, які походять з культури бароко.

Ирина Лобусова. Соль с Жеваховой горы. – Х.: Фолио, 2018

Одеська епопея у цьому романі відомої дослідниці міської старовини триває. У попередніх ретро-романах серії мова була про часи Громадянської війни, коли вдада в Одесі постійно змінювалася. Але навіть у страшному сні головній героїні не могло привидітися, що доля знову зведе її з людиною, яку вона боїться і ненавидить, – з Григорієм Котовським, легендарним червоним командиром, а насправді – бандитом і вбивцею. Повернувшись до Одеси, він намагається отримати владу над усім кримінальним світом – з його розбірками, вбивствами, контрабандою. І щоб протистояти йому, героїні доводиться повернутися у своє минуле. В якому, здається, все проти неї. «…Потом что-то произошло. Вдруг раздался шум. Был он чем-то похож на отдаленные раскаты грома, и Таня страшно поразилась — откуда здесь, в катакомбах, вдруг взялся гром? Поначалу это были действительно отдаленные раскаты, которые становились все громче и громче. Затем они стали стремительно нарастать. Камни зашатались. Таня побежала. Катакомбы стали рушиться прямо на ее глазах. Грохот. Страшный грохот, как будто звук взрыва, вдруг заполнил все пространство вокруг, захватил весь окружающий мир… Таня закричала, протянула руки вперед, пытаясь оградить себя от этого ужаса. Камни летели со всех сторон. Таня все кричала и кричала, а мир ее навсегда рушился, разрушая все вокруг, в том числе и ее саму, погружая под острым и желтыми обломками…»

Автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Жіночий Світ

Поділись


Магазин