Шкіра – міцна і в той же час тендітна оболонка, яка забезпечує захист людського тіла, а її здоров’я є неодмінною умовою гарного самопочуття. Не випадково її вважають самостійним органом, адже вона має складну структуру і виконує життєво-важливі функції. І точно так само, як і інші органи, вразлива перед патологічними процесами.
Особливість шкірних хвороб в тому, що їх наявність стає очевидною на ранніх стадіях. Почасти це допомагає хворому – адже приступити до лікування можна негайно, детальніше читайте за посиланням https://www.dermatit.net. З іншого боку, ці захворювання спричиняють виражений психологічний дискомфорт у людей, особливо коли не вдається швидко усунути симптоми. Проте діагностика і лікування будь-яких дерматологічних хвороб – це необхідна умова повернення до повноцінного життя.
Причин, що призводять до хвороб шкірних покривів, безліч – вони можуть бути як зовнішні, які виникають під впливом навколишнього середовища, так і внутрішні, коли на шкірі позначаються проблеми імунної та ендокринної систем, шлунково-кишкового тракту і т.д.
Кожен шар шкіри схильний до специфічних захворювань. Так, до патологій епідермісу можна віднести коросту і псоріаз, до патологій дерми – фурункульоз і гідраденіт, а до патологій підшкірно-жирової клітковини – целюліт і ліпому. При цьому деякі хворобливі стани, наприклад опіки, можуть зачіпати відразу всі шари шкіри.
Патології шкіри можна розділити на інфекційні та неінфекційні. Але цей поділ не завжди є справедливим: наприклад, себорейний дерматит, викликається грибком, який мешкає на поверхні епідермісу у здорових людей, проте без порушення імунітету ніяк себе не проявляє. До того ж, інфекції часто приєднуються вже в розпал патологічного процесу: у хворих на псоріаз нерідко виникають гнійні виразки, які є наслідком бактеріального ураження шкіри.
Схильність до деяких недуг шкіри може успадковуватися – багато пацієнтів відзначають, що такі проблеми, як юнацькі вугрі, у дітей і їх батьків проявляються подібним чином.
Особливе значення в дерматології мають хронічні шкірні захворювання. На відміну від гострих інфекційних процесів, вони супроводжують людину протягом тривалих періодів життя і потребують послідовної терапії. Найчастіше вони розвиваються під впливом різноманітних внутрішніх чинників: від паразитарних інвазій до перенесеного стресу.
Статистично найбільш поширеною групою шкірних захворювань, які стають причиною для звернення до лікаря, є дерматози та дерматити – хвороби неінфекційної природи, що супроводжуються сверблячкою, лущенням і зміною кольору шкіри. Подібні захворювання спостерігаються і у дітей, і у дорослих, які страждають алергіями і імунодефіцитами.
Ознаки шкірних захворювань: як відрізнити одне від іншого
Запідозрити у себе або у дитини захворювання шкіри здатна кожна доросла людина. Адже в нормі покриви тіла мають рівномірне забарвлення, помірну вологість і гладку поверхню. Порушення будь-якої з цих умов, а також поява неприємних відчуттів – свербіння або болю – привід для тривоги. І ще до візиту до лікаря хочеться з’ясувати, наскільки небезпечним для здоров’я є цей стан і чи варто дотримуватися певних заходів безпеки, щоб не погіршити ситуацію і не заразити нікого з оточуючих.
Захворювання з групи дерматитів і дерматозів, до яких також відноситься і псоріаз, не заразні, але здатні значно погіршити фізичний і психологічний стан людини, тому при перших ознаках недуги варто звернутися до дерматолога.
Дерматити
- Атопічний дерматит – патологія алергічної природи, яка, як правило, з’являється у дітей на першому році життя. Хвороба проявляється сверблячкою і різноманітними висипаннями на обличчі і шиї, на волосистій частині голови і в природних шкірних складках – під пахвами, в ліктьових і колінних ямках, в паху і т.д. Захворювання може протікати як в легкій, так і у важкій формі, яка змушує малюка страждати. У лікуванні атопічного дерматиту важливий комплексний підхід: очищення організму, нормалізація травлення, дієтотерапія, виключення провокуючих чинників як з раціону, так і з зовнішнього середовища, зовнішня терапія для усунення симптомів на шкірі.
- Алергічний дерматит, на відміну від атопічного, часто виникає і у дорослих людей як реакція на харчовий (харчова алергія) або контактний (контактна алергія) подразник. Харчова алергія проявляється, як правило, протягом 24-х годин з того моменту, як був з’їдений той чи інший продукт, що викликає алергічну реакцію. Локалізація алергічної висипки може бути індивідуальною, але зазвичай висип проявляється в одних і тих же місцях, з тією ж інтенсивністю і площею висипань. При контактній алергії запальна реакція і зміни на шкірі спостерігаються лише в тій частині тіла, яка безпосередньо контактувала з алергеном: наприклад, при реакції на фарбу для волосся почервоніння, свербіння і набряклість виникнуть на голові, а при непереносимості певних металів – на шиї, де людина носить ланцюжок, або в області живота, який контактував з пряжкою ременя. Ключовим фактором у лікуванні алергічних дерматитів є виявлення і усунення алергену, а також терапія місцевими засобами – для усунення свербежу, запальної реакції, для захисту від інфекції і відновлення пошкодженої шкіри.
- Себорейний дерматит є наслідком надмірної секреції шкірного сала, яка супроводжується активним розмноженням в епідермісі грибка з роду Malassezia. Захворювання розвивається на ділянках тіла, багатих сальними залозами – це волосиста частина голови, носогубний трикутник, завушні області, область грудини і пупка, ділянка спини між лопатками, пахви. При себорейному дерматиті на поверхні шкіри утворюються дрібні білі лусочки, які легко злущуються, оголюючи злегка запалену поверхню. Терапія себорейного дерматиту повинна бути спрямована в першу чергу на усунення причини (грибка шкіри голови), а також на відновлення пошкодженої структури шкіри – щоб скоротити надмірне лущення.
Дерматози
- Екзема – хронічне рецидивуюче захворювання шкіри, що супроводжується запаленням, висипом і печінням. Виникає на симетричних ділянках тулуба і згинальних поверхнях суглобів. Хвороба обумовлена порушеннями в роботі імунної системи, які можуть успадковуватися з покоління в покоління. Відмітна риса екземи – непостійний характер висипань: спочатку на шкірі з’являється запалення, після чого воно покривається маленькими бульбашками, які, спорожнившись, утворюють вологу поверхню рани. Згодом ерозії на шкірі підсихають і вкриваються кірочками, після чого настає період ремісії. Захворювання може загострюватися з року в рік, а остаточне лікування, навіть за умови грамотного лікування, може не настати ніколи.
- Нейродерміт є наслідком відразу двох патологічних процесів: алергічної реакції і «поломки» в роботі вегетативної нервової системи. Ключовий симптом захворювання – це виражений свербіж уражених ділянок тіла, який заважає нормальному життю і сну пацієнта. Розрізняють обмежену і дифузну форму нейродерміту – в залежності від кількості та площі залучених ділянок. Шкіра стає сухою, запаленою і грубою, і навіть після успішного лікування в ураженій області можуть бути помітні пігментовані плями.
Псоріаз
Псоріаз не випадково виділяють в окрему групу – це одне з найбільш важких хронічних шкірних захворювань, яке відрізняється непередбачуваним перебігом і туманним механізмом виникнення. Ця хвороба зустрічається у людей незалежно від їхнього віку, статі, соціального статусу та способу життя, хоча відзначено, що частіше вона виникає на тлі сильного стресу. Псоріатичні бляшки проявляються на ліктьових і колінних згинах, волосистій частині голови, підошвах і долонях, зовнішніх поверхнях суглобів. Відмітини мають розмір від декількох міліметрів до декількох сантиметрів і нерідко зливаються в єдині плями. Бляшки при псоріазі мають лускату структуру, при відділенні лусочок шкіра під ними блищить і може кровоточити. Хвороба може вражати не тільки шкіру, але також нігті і суглоби, викликаючи псоріатичний артрит.
