Коли говорять про емоційне вигорання серед дорослих людей, всі розуміють, що це означає, і знають про його наслідки – апатія, депресивні стани. Але коли проявляється апатія у дитини, це викликає шок. Як може маленький, повний енергії чоловічок раптом втратити інтерес до всього – до навчання, до улюбленому хобі?
Божевільний ритм життя, в якому всі ми живемо в постійному стресі, на жаль, наклав свій відбиток і на дитячих долях. У жорстких умовах боротьби за краще місце під сонцем батьки з ранніх років готують малюків до світлого, щасливого, забезпеченого майбутнього. Платформою для старту служать розвиваючі курси для дітей, уроки іноземних мов, заняття з розвитку пам’яті та лідерських якостей.
Причини дитячої апатії: які помилки дошкільного розвитку дитини призводять до індиферентності школярів
Так як дитинство багатьох сучасних дошкільнят і учнів початкової школи проходить в густо насиченому інформаційному середовищі, то вже в першому класі кількість придбаних дитиною знань перевищує допустиму для її віку межу. Головні причини дитячої апатії пов’язані, зазвичай, із такими особливостями розвитку інтелекту, як:
- Відсутність почуття безпеки, комфорту. На цьому тлі розвивається стрес, який негативно позначається на довгостроковій пам’яті, на здатності до засвоєння інформації. Причиною такої напруги може стати страх перед невдачами і помилками, відсутність знань через пропуски в навчанні, навіть боязнь педагога або когось із однолітків.
- Втома. Завантажуючи дитину уроками і позакласними заняттями, батьки бачать його прекрасне майбутнє, але буває й так, що не помічають пониклих плечей, визначених під очима темних кіл. Навчання не повинно бути головним видом діяльності школяра, інакше перевтоми і апатії від будь-якої розумової діяльності не уникнути.
- Індивідуальні особливості сприйняття (психотип). Програма навчання в школі розрахована на дітей із середньою швидкістю засвоєння інформації. Учням з підвищеною психічною активністю і повільним школярам вчитися в цьому темпі некомфортно і важко.
- Опір. Часто таким способом дитина намагається позбутися контролю, тиску батьків, висловити протест існуючим шкільним правилам.
- Інші причини, наприклад, відсутність впевненості в своїх силах, нездатність налагодити контакт із однокласниками, відсутність інтересу до всього, що відбувається в школі, до знань і навчання.
Що робити, якщо у дитини апатія? Заняття, які приносять користь
Перед батьками постає вибір – максимально використовувати дитячий потенціал для навчання в ранньому віці, піддаючи малюка великим навантаженням, або знизити інтенсивність навчання, завдаючи шкоду знанням. Найрозумніше рішення – вибрати компромісний варіант:
- Розвивайте розум малюка, але не квапте події. Не женіться за знаннями, до яких він ще не готовий. Орієнтуйтеся не на стандарти, а на індивідуальний темп розвитку дитини.
- Дозвольте дитині більше відпочивати і займатися байдикуванням, тому що навіть в цьому занятті вона продовжує розвиватися природним для дитячого віку шляхом. Чим молодший ваш маленький учень, тим більше часу він повинен гратися.
- Більше часу присвятіть продуктивному спілкуванню з дітьми. У спільних іграх, прогулянках, захопленнях малюки теж вчаться, отримують цінні знання. Крім того, вони відчувають вашу підтримку, відчувають себе потрібними і захищеними, тому стають впевненими в собі.
- Навчайте правильно ставитися до помилок. Допомагайте долати складні етапи. Не забувайте хвалити і підбадьорювати.
- Постарайтеся зацікавити дитину в отриманні знань. Але не оцінок – оцінки учень сприймає, як звітність перед батьками. А мотивувати школяра можна, тільки розкривши перед ним можливість отримання особистої вигоди. Учень повинен бачити сенс у своїй щоденній розумовій праці.
Ще одна порада – не відмовляйтеся від допомоги педагогів. Але до вибору розвиваючих курсів потрібно підходити відповідально, щоб уникнути перерахованих вище помилок.
У школі ментальної арифметики Соробан проходять уроки для дітей 5-11 років. Це єдині в Україні курси, які розвивають інтелект, творчі задатки, унікальні розумові здібності дітей одночасно. Вони ефективні для всіх учнів, але при цьому кожна дитина займається комфортним для неї темпом. Щоб стимулювати активний розвиток розуму, потрібно мінімум часу, тому школярі мають можливість відпочити, присвятити час друзям, хобі, мріям. А це так важливо для профілактики головної причини дитячої апатії – перевантажень і стресу- для збереження емоційної рівноваги.
