Мовний закон: факти та погляди

Парламентом обрано законопроект, який буде покладено в основу мовної політики держави.

Не так давно Конституційний Суд України визнав мовний «закон Ківалова-Колесніченка» невідповідним до Конституції. Тому виникла нагальна проблема у створенні нового документу, який буде визначати мовну політику на рівні держави.

В травні 2017 року Київським міжнародним інститутом соціології було проведено дослідження, яке показало відношення українців до мовного питання. 64% респондентів підтримують лише розвиток української мови, 19% вважають, що до усіх мов треба ставитись однаково і 2% віддали голос в підтримку російської мови, що потребує окремого положення.

Переважна більшість (61% респондентів) наполягають на використанні української мови в усіх сферах життя, 59% – українська мова повинна бути обов’язковою в державних установах. 54% вважає, що сфера торгівлі та послуг, на вимогу споживачів має також відповідати українською.

Громадська діячка Лариса Ніцой вважає, що наразі немає нагальної необхідності у прийнятті окремого мовного закону, адже по суті, питання мови регламентується як Конституцією України, так і самим рішенням №10 Конституційного суду, згідно якого українська мова визнана обов’язковою для спілкування як на території країни, так і в її органах влади та публічних сферах життя.

Нагадаємо, що на даний момент Верховною Радою зареєстровано аж 4 законопроекти, що стосуються мовного питання. Це проект №5556 «Про мови в Україні», проект №5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», проект №5670 «Про державну мову» та його доопрацьована версія – проект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Усі ці законопроекти містять норми та преференції для української мови у різних сферах життєдіяльності. Вони визначають регулювання використання всіх мов у ЗМІ, кінематографі, рекламі, інтернеті, освіті, державному управлінні тощо.

Окремо винесено питання мовних інспекторів в проектах №5669 та 5670. А ось вже в проекті №5670-д, замість них пропонується створити службу уповноваженого з питань державної мови.

4 жовтня Верховною Радою в першому читанні (261 депутатський голос) було прийнято за основу законопроект №5670-д. До основних змін, який він містить можна віднести: визнання української мови основною при проведенні масових заходів; українська мова та мови Європейського Союзу єдині, якими можна викладати у вищих та професійно-технічних закладах освіти; відповідальність за глузування над мовою; обов’язковість дубляжу іноземних фільмів та серіалів; іноземне телебачення має квоту в 10%; усі заклади мають спілкуватися державною мовою; крамниці та інтернет-магазини мають обслуговувати на державній мові; усі комп’ютерні системи в державних структурах мають бути переведені на український функціонал; ЗМІ та інтернет-видання мають подавати інформацію українською; це стосується передвиборчої агітації, ПІБ та назви міст транслітеруються; держава має право на заборону ввезення книжок з інших країн; вступна кампанія та ЗНО також використовують державну мову, крім тестів з іноземної мови; продукція книжкових магазинів більш як на 50% має бути українською мовою.

На даний момент суспільство активно обговорює запропоновані зміни, нам залишається лише сподіватися, що суспільна думка буде враховано під час створення закону.

Джерело https://vseosvita.ua/

Поділись


Новини партнерів