У колективній свідомості наших співгромадян давно живе впевненість: отримання американської візи – складний, трудомісткий і часто невдячний процес. Але хоч як би це переконання не було поширене, воно є хибним – причина криється в нерозумінні нашими людьми американської візової системи. Треба мати на увазі, що процедура отримання американської візи кардинально відрізняється від аналогічних процедур в інших країнах. Тому в даному випадку краще довіритись спеціалістам, які допоможуть вам підготувати всі документи та отримати візу. Наприклад на сайті https://visy-schengen.com.ua/usa ви можете не тільки отримати допомогу в оформленні візи в США, але й перевірити свої шанси на її отримання.
Вирішивши відправитися в США, ви, швидше за все, почнете зі збору звичайного пакета документів. Вам здається, що сухі бюрократичні довідки можуть переконати будь-якого консула в тому, що вам в Америку можна і потрібно. Але, витративши купу часу на збір паперів, візу в США ви, швидше за все, не отримаєте – навіть якщо надасте запрошення від американських родичів, довідку про власність на житло, яхту або навіть вертоліт. У разі відмови ви можете скільки завгодно довго нагадувати і раз за разом намагатися знайти справедливість. Але, швидше за все, продовжите терпіти фіаско до тих пір, поки не усвідомите принцип: тим, кому дуже треба потрапити в США, зазвичай візи не дають.
Варто зрозуміти: для американського консульства ви, як і всі інші претенденти, – потенційний іммігрант. І, викликаючи вас на співбесіду, відомство хоче переконатися у відсутності у вас намірів осісти в США. Приходячи з папкою документів в консульство, ви не тільки не розвіюєте побоювання дипломатичних співробітників, але і навпаки – даєте зрозуміти, що у вас з цими самими намірами все дуже серйозно.
Як же тоді довести, що ви не мрієте мити тарілки і переносити вантажі в злачних закладах Оклахоми? Для початку забудьте все, що ви знали про отримання віз в інші країни, тому що в цей раз ваш досвід вам не знадобиться. Потім, відкинувши від себе подалі зібрані папери, розслабтеся, налийте вина і, опустившись у крісло перед комп’ютером, зайдіть в інтернет… Не варто бронювати авіаквитки і номер в американському готелі – врахуйте, що робити це до тих пір, поки вам не буде гарантована віза, американське посольство не рекомендує!
Замість цього вирушайте за адресою і за допомогою банківської карти оплатіть консульський збір за туристичну візу, категорії B1/В2. Врахуйте, що вартість оформлення візи будь-якої тривалості – як на три місяці, так і на три роки – складає 160 доларів, і ці гроші не підлягають поверненню ні за яких обставин. Якщо немає можливості оплатити послугу через інтернет, доведеться вийти з дому і перевести гроші через найближче відділення Райфайзен Банку, попередньо заповнивши і роздрукувавши квитанцію з офіційного сайту.
Поки гроші йдуть до свого одержувача, зайдіть на сайт і заповніть електронну форму анкети DS-160. Вам належить відповісти на вагомий перелік каверзних питань. У тому числі вам потрібно буде вказати дату передбачуваного прибуття в США і місце, де ви плануєте зупинитися. Але це не означає, що на момент заповнення анкети вам потрібно мати бронь по кожній з адрес – від вас чекають, що ви відповісте на ці питання приблизно (всі розуміють, що ваші плани можуть змінюватися). Що стосується родичів або друзів в США: будьте готові до того, що факт їх проживання в цій країні не тільки не допоможе вам з візою, але і буде активно заважати її отриманню. Разом з тим, якщо ви їдете в Америку і залишаєте близького родича в Україні, це навпаки допоможе вам довести міцні зв’язки з батьківщиною.
Після того, як ви закінчите заповнювати анкету і натисненням заповітної кнопки відправите її в консульство, зробіть останній крок – запишіться на співбесіду. Для цього спершу зареєструйтеся на офіційному сайті, після чого, ввівши логін і пароль, виберіть в особистому кабінеті зручну вам дату і час для інтерв’ю. Якщо з якихось причин ви не зможете приїхати в консульство в зазначений час, то завжди зможете перенести співбесіду на інший день. До речі, в тому ж особистому кабінеті вам слід вказати адресу доставки, за якою в кінці цієї історії буде відправлений кур’єр разом з вашим паспортом і вклеєною в нього візою.
Після проходження кожного з цих етапів на екрані вашого комп’ютера повинні будуть по черзі завантажитися три документа: підтвердження про сплату консульського збору, підтвердження про заповнення анкети та запрошення на співбесіду. Обов’язково роздрукуйте їх і візьміть з собою в посольство в день інтерв’ю. Крім того, ненадовго поверніться до раніше підготовленого для консульства стосу макулатури – але тільки для того, щоб витягнути з нього один-дві папірці: довідку про доходи, отриману на роботі, і/або лист від спонсора. Немає сумнівів в тому, що чим довший хвіст у цифр, «намальованих» в цих документах, тим менше сумнівів у консула буде в тому, що у вас є необхідні кошти на поїздку. Крім цього, складіть приблизний маршрут пересування по США, і, звичайно, збираючись на співбесіду, не виходьте з дому без закордонного паспорта, а краще двох – чинного і старого – з візами та штампами відвіданих країн. Якщо до поїздки в Америку ви багато подорожували, то це сильно зіграє вам на руку – особливо в разі візитів в далекі і/або розвинені країни. Візьміть з собою також одну кольорову фотографію розміром 50 мм на 50 мм – аналогічну тій, що ви завантажили в електронному вигляді при заповненні анкети. І це, мабуть, все. Більше ніяких документів – броні житла, авіаквитків або круїзів – вам не потрібно. Більш того, їх пред’явлення в посольстві може бути розцінено, як бажання неодмінно потрапити в США, а ви вже знаєте, чим це загрожує.
І ось – в призначений день «ікс» ви приїжджаєте до будівлі консульства. Пробравшись на вулиці через довгу чергу «потенційних іммігрантів» всередину, отримавши номерок і здавши відбитки десяти пальців рук, ви, нарешті! – опиняєтеся біля віконця, де поглядом зустрічаєтеся з консулом… Посміхніться, як вони це люблять – по-американськи. Постарайтеся справити на консула гарне враження, будьте привітні і відкриті в спілкуванні. Дайте своїм невимушеним виглядом зрозуміти: вам за великим рахунком байдуже, куди їхати відпочивати – в США чи в Італію. Якщо офіцер не дасть вам візу, то тоді ви без зайвого жалю поїдете в Мілан на розпродаж, розкидаючи євро направо і наліво в той час, коли могли б робити те ж саме з доларами – але з користю для американської скарбниці. Якщо в вас буде читатися цей легкий наліт байдужості – можете не сумніватися, що ніяких документів, крім паспорта, консул у вас не попросить.
Але перш, ніж візовий офіцер почне з вами діалог, подумайте про те, якою мовою ви будете з ним спілкуватися. Якщо вивчення іноземних мов – не найсильніша сторона вашої допитливості, і ви боїтеся не впоратися з відповідями на запитання під час інтерв’ю, то для вас є хороша новина – ви маєте більше шансів на отримання візи, ніж претенденти, які добре говорять англійською. Незнання мови тієї країни, в яку ви вирушаєте, в очах співробітників посольства – це ваш безумовний плюс, який свідчить про відсутність у вас імміграційних намірів.
Так що сміливо говоріть українською! Говоріть чітко, переконливо, по суті, наводьте вагомі аргументи. І не заїкайтеся про те, щоб показати документи, якщо вас про це навіть не просять. Одне з питань, які консул вам обов’язково задасть, стосуватиметься мети вашої поїздки в США. При відповіді не бійтеся здатися занадто наївним або навіть трохи дурним, якщо насправді ні про що, крім того, як «сфотографуватися з восковим принцом Вільямом в Музеї мадам Тюссо в Нью-Йорку» або «покататися на Каруселі прогресу Уолта Діснея в Орландо» , більше і не мрієте. Будьте впевнені, що консул, приємно здивований вашими невибагливими намірами, не ставлячи зайвих питань, відповість: «Ваша віза буде готова протягом тижня. До побачення”.
